Українські народні казки

Снігова баба

Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі на світі дід і баба, і в них не було дітей. Одного разу дід сказав бабі:

— Давай зліпимо снігову бабу.

Стара погодилася.

— Тільки завтра вранці будем робити, — сказала.

Вранці вони вийшли надвір і почали ліпити снігову бабу. Носик у неї був з морковки, очі — з вуглинок, ротик — з паличок. Снігова баба у них вийшла красива.

Другого дня дід вийшов надвір і побачив живу дівчинку. Старий запитав:

— Дівчинко, як тебе звати?

А вона відповіла:

— Я не знаю, як мене звати. Це ви мені маєте ім’я придумати, бо вчора вранці самі мене зліпили.

Дід гукає бабу і каже:

— Дивись, це наша снігова баба.

Вони назвали її Мар’яною, забрали додому і жили довго і щасливо.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

259 (8159). Снігова баба. СУС 703*. Записав Мілацький Ігор 2010 року. Галацька Тетяна Іларіонівна (1948). Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новоукраїнка