Сонце, Вітер і Мороз

Українська народна казка Поділля

Ішли Сонце, Мороз і Вітер битим шляхом усі три і зустрічають чоловіка.

— Здрастуй!

— Здрастуйте!

Поздоровкались і пішли, ті собі, а той собі. Пройшли вони кілька гін і роздумались тоді: кому той чоловік сказав «здрастуйте»? Вернулись, нагонять того чоловіка:

— Стривай, чогось тебе спитаємо.

Той став, жде. Підходять вони:

— Кому, чоловіче, ти казав «здрастуйте» чи одному, чи до всіх?

— Ні,— каже,— одному я казав.

— Котрому ж ти казав?

— Оцьому,— каже,— губатому я казав «здрастуйте».— Та й показав на вітра.

Обернулись тоді вони та й пішли собі назад. Сонце й каже:

— Я його попечу!

А Мороз каже:

— Я його зморожу!

А Вітер каже:

— Ти не спечеш, а ти не зморозиш. Бо як ти будеш пекти, а я буду холодний віять, то він і не спечеться. А як ти, Морозе, будеш морозить, то я притихну і він не замерзне.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

7 (6336). Сонце, Мороз і Вітер. СУС 298А*.Записано 2009 року. Ковальчук Марія Сергіївна (1941). Вінницька область, Вінниця

Сонце, Вітер і Мороз

Українська народна казка Поділля

Ішли сонце, мороз і вітер битим шляхом усі три і зустрічають чоловіка. Глянув він на них і каже:

— Доброго здоров’я!

Та й пішов собі. Стали вони між собою сперечатись: кому з них він сказав: «Доброго здоров’я!».

— Якщо не мені, то я його в жнива спалю, — каже сонце.

— Якщо не мені, то я його заморожу, — каже мороз.

Доганяють його й питаються:

— Кому з нас, чоловіче, ти доброго здоров’я побажав?

А він каже:

— А ви хто такі будете?

Один каже:

— Я — сонце.

Другий:

— Я — мороз.

А третій:

— А я,- каже, — вітер.

— Ну то я вам всім сказав.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

207 (6473). Сонце, вітер і мороз. СУС 298А*. Записано 2009 року. Григорук Любов Іванівна (1949). Вінницька область, Літинський район, Пеньківка

Сонце, вітер і мороз

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Ішли сонце, мороз, вітер битим шляхом і зустрічаються чоловіка.

— Добрий день!

— Добрий день!

Привіталися і пішли, ті собі, а той собі. Пройшли вони три гони і роздумалися тоді, кому той чоловік сказав «добрий день». Вернулися, догнали того чоловіка:

— Постривай, ще щось тебе спитаємо.

Той став, жде. Підходять вони до нього:

— Кому, чоловіче, ти казав «добрий день» — чи одному, чи до всіх?

— Ні, — каже, — одному я казав.

— Котрому ти ж казав?

— Оцьому, — каже, — губатому я казав «добрий день».

Та й показав на вітер. Обернулись вони тоді та й пішли собі назад.

Сонце й каже:

— Я його обпечу!

А мороз каже:

Я його заморожу!

А вітер каже:

— Ти не спечеш, а ти не заморозиш. Бо як ти будеш пекти, а я буду холодним віять, то він не спечеться. А як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не замерзне.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

128 (5169). Сонце, вітер і мороз. СУС —. Записано 2008 року. Озерна Валентина Яківна (1951). Черкаська область, Жашківський район, Жашків

Сонце, вітер і мороз

Українська народна казка Полтавщини

Ішли якось сонце, мороз і вітер стовповою дорогою усі три і зустрічають чоловіка.

— Здраствуйте!

— Здраствуйте!

Поздоровались і пішли ті собі, а той собі. Пройшли вони з гони місця і роздумались тоді: на кого той чоловік казав «здраствуйте», чи на всіх, чи, може, одному? Вернулися, нагонять того чоловіка:

— Обожди, чогось спросимось.

Той обождав. Підходять вони до нього:

— Кому, чоловіче, ти казав «здраствуйте», чи одному, чи на усіх?

— Ні, — каже, — одному я казав.

— Котрому ж ти казав?

— Оцьому, — каже, — губатому я казав здраствуйте.

Та й показує на вітер.

Обернулись і йдуть собі назад. І сонце каже:

— Я його попечу!

А мороз каже:

— Я його зморожу!

А вітер каже:

— Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, то я буду холодний вітер віяти. А як ти будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

203 (4874). Сонце, вітер і мороз. СУС 298А*. Записано Лесевич В. В. 2008 року. Чмихал Родіон. Полтавська область, Оржицький район, Денисівка