Українські народні казки

Сопілкарик із джмелиного оркестру

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Коли на Роменовий луг приходить весна, першими прокидаються від зимової дрімоти джмелі. Підкріпившись медом, якого трохи залишилось в запасниках, вилітають на двір. Всідаються на даху хатинки з моху, трави та гілочок, і починають настроювати свої інструменти — цимбали, скрипки, тромби. А малий джмелик дістає з-за пазухи калинову сопілочку.

День-у-день трудилися музиканти із джмелиного оркестру. Перелітали з долини в долину, з пагорба на пагорбок, бо всюди потрібна їхня музика. Коли вже весь луг буяв зеленими травами, квітнув веселково, старий джміль сказав:

— Тепер нас інша робота чекає. Настало літо, треба нектар збирати.

І вони сховали свої музичні інструменти до наступної весни. Тільки джмелик залишив при собі калинову сопілочку, бо так не хотілось з нею розлучатися.

І тепер, і навесні, і влітку, чи в близькій, чи в далекій дорозі не розстається джмелик зі своєю сопілочкою. Якщо потрапите ви до Роменового лугу, то, може, і стрінете там цього славного сопілкарика.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

129 (5170). Сопілкарик із джмелиного оркестру. СУС —. Записано 2008 року. Слободяник Раїса Яківна (1959). Черкаська область, Жашківський район, Жашків