☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Спасибі
Українська народна казка Кіровоградщини

Дрімучим лісом ішли двоє подорожніх — дідусь і хлопчик. Було дуже жарко і хотілося пити.

Нарешті вони дійшли до струмочка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилися, напилися. Дідусь сказав:

— Спасибі тобі, струмочку.

Хлопчик усміхнувся.

— Чого ти усміхаєшся? — спитав дідусь.

— Навіщо ви, діду, сказали струмкові «спасибі»? Він же не жива істота, не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

— Якби води напився вовк, він міг би й не дякувати. А ми не вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина говорить «спасибі»?

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

147 (8031). Спасибі. СУС —, новотвір. Записала Волкова Таїсія 2010 року. Волкова Надія Йосипівна (1942). Кіровоградська область, Маловисківський район, Семидуби