Українські народні казки

Сповідь

Українська народна казка Буковини

Пішов один сповідатися. Питає його піп за гріхи, а він каже:

— Є, батюшко, гріхи в мене.

— Але які ж саме гріхи?

— Я кинув кожух з поду.

— Ну, — каже, — це не гріх. Лиш одежини шкода.

— Та в кожусі батько був зодягнений.

— І батько вмер?

— Вмер.

— А попрощав тобі?

— Попрощав.

— То нехай тобі бог простить. А ще які гріхи в тебе є? А він каже:

— Як я був наймитом, то вкрав у вас ланцюг.

— Тобі треба було щось прив’язати. Нехай тобі бог простить.

— Нє, батюшко, — каже він, — на ланцюгови був віл.

— Але ти каєшся?

— Каюсь, батюшко, бо там ще їден віл був. Чого я і його не забрав? Тоді піп каже до него:

— Тут я тобі сам прощати не можу. Як громада простить, то буде тобі прощено.

А піп той був рудий. Зібралася громада, а піп каже:

— Люди, що скаже цей Іван, то все правда.

— Люди, — каже Іван, — котрі в селі діти руді, то всі від нашого попа.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
11 березня 1980 року
Оповідач: Попельський Василь Іванович (1938)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Сповідь

Українська народна казка Гуцульщини

Жила жінка з чоловіком. Вона була віруюча і дуже часто бувала в церкві, І до неї залицявся піп. І кохався з нею, поки якимось чином не взнав чоловік. А та як вони були бідні, то чоловік не сварився з попом і жінкою, а пішов і вкрав у попа свиню. І дома свиню заколов. Жінка допитується:

— Де ти вкрав свиню?

І до тих пір допитувалася, поки чоловік не признався, що вкрав свиню в попа. Зустрілася вона з попом і розповіла йому це.

— Мій чоловік украв у вас свиню.

А піп сказав жінці, щоб вона примусила чоловіка прийти до церкви на сповідь. А того чоловіка звали Петро. І прийшов він одної неділі до церкви на сповідь. Бере піп Євангелію в руки і накриває Петрови голову. І веде сповідь. Випитує його за всякі гріхи. Нарешті говорить:

— Петре, ти вкрав у мене свиню?

Петро мовчить. Піп перепитав декілька разів, а Петро вперто мовчить. Але піп бере Петра за руку і говорить йому вже на вухо:

— Ти, Петре, вкрав у мене свиню? Петро відповідає:

— Отче, на цьому місці нічого не чути.

— Брешеш, Петре. Тоді Петро говорить:

— Отче, ану ви станьте на коліна на моє місце. Побачите, чи чути щось.

Піп став на коліна, і починає Петро сповідати попа. Та й говорить:

— Отче, ви залицяєтесь до мої жінки? Піп це почув і відповідає:

— Правду кажеш, Петре. Бігме на цьому місці ніц не чути.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Бабинопілля (Акришори), Косівського району, Івано-Франківської області
6 березня 1983 року
Оповідач: Варварюк Михайло Георгійович (1939 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.