Українські народні казки

Справедливий уж

Українська народна казка про тварин

Ужа не треба ніколи займати й досаждати йому; не займай його, то й він тобі нічого...

Був у нас сусід. Мав він хорошую комору. Бачить сусід, що один сторч під коморою трохи осів. Зорвав він дошку, щоб подивиться...

Глянув — аж на сторчі, зверху, де трохи потрухло дерево, ужове гніздо, і яйця лежать. Він узяв та й прийняв крадькома гніздо та й жде, що то буде, як уж прийде. Коли й справді лізе уж... Подививсь, подививсь, що нема гнізда і яєць, запищав, кинувся геть з сторча та притьмом і пошамотів-пошамотів поміж травою у погріб.

Сусід слідком: що з того буде? Дивиться: уж поліз — та до молока; надіп’є трохи із гладишки та й знов туди ж випустить. Так із однієї, з другої... Се він, бач, понапускав у молоко отрути, щоб відлякувать за гніздо... Потім знов до комори.

Сусід побіг хутенько попереду та й поклав гніздо з яйцями на те ж місце — так, як і було. Приліз уж знов до сторча — побачив гніздо й яйця, зрадів — бух додолу та знов у погріб. Сусід слідком. От приліз уж у погріб; обов’є хвостом гладишку та й переверне, обов’є другу та й переверне... Себто: не треба вже труїти.

Так от, бач, не слід, не слід йому досаждати.

Походження та примітки

Справедливий уж. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. П. Томін в 1859 р. у м. Ніжині. Черниговские губернские ведомости. Часть неофициальная, Чернигов, 1838—1894, часть неофициальная, 1859, № 22, стор. 150. Аналогічний народний переказ на цю ж тему був опублікований (російською мовою) у газеті «Волынские губернские ведомости», часть неофициальная, 1859, № 19, стор. 76.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.