Справжня дружба

Українська народна казка Поділля

Було це давно-давно, коли ще королі правили нашою державою. Одного разу зібралося п’ятеро чоловіків. Один із них почав лаяти короля. А інший пішов і розказав про це королю. Той наказав повісити чоловіка, який його лаяв.

Кати повели його на шибеницю, котра була у самому центрі міста . а в цей час один із товаришів засудженого промовив:

— Я побуду на твоєму місці, а ти піди і попрощайся з родиною.

Тоді винний залишив товариша замість себе і пішов додому. А коли він пояснив жінці і дітям, що сталося, вони плачучи обступили його. Ледве звільнившись від їхніх обіймів, він вийшов з хати. А тоді якраз лив сильний дощ і дорога була брудна, нею не можна було пройти. Через труднощі він запізнився і прийшов до шибениці, коли до страти залишися п’ять хвилин.

Двоє друзів обійнялися, заплакали і попрощалися.

— Я в своєму житті не бачив більш вірної і справжньої дружби, — сказав король і звільнив його від страти.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

167 (7878). Справжня дружба. СУС —. Записано 2010 року. Островська Марія Марківна (1929). Хмельницька область, Волочиський район, Дзеленці