Українські народні казки

Старший за царя

Українська народна казка Поділля

Один цар був на охоті. От як смерклось, він каже своєму генералу:

— Біжи, лишень, упросись де на ніч, та вибирай, щоб хатка була чепурненька і щоб у хаті нікого не було старшого за мене.

Той пішов та й думає, ідучи: «Що воно таке що цар загадав, щоб у хаті не було нікого старше за його? Хіба ж у його царстві є хто старший за царя? Що воно за знак? Хіба так пожартував цар?»

От одібрав той чоловік кімнатку гарненьку і привів туди царя; а за кімнатою, у хаті розмістивсь хазяїн з сім’єю. От цар повечеряв, помоливсь богу і ліг спати. Тільки що він заплющив очі, аж у хаті заплакала дитина. Цар і каже до свого генерала:

— Піди прикажи, щоб утихло.

Пішов той і давай утишать хлопчика. Чого вже він не робив йому: і прохав, і бавив і сваривсь — нічого! А хлопчику років два всього. Нічого не вдіявши, йде до царя і каже

— Не можна нічого зробити — плаче!

— А ти ж казав, що цар приказує? — питає цар.

— Та казав,— так не слухається.

— А я ж тобі приказував, щоб у хаті не було нікого старшого за мене, — відказав на це йому цар.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

15 (6344). Старший за царя. СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Могилевич Неля Дмитрівна (1968 року народження) місто Вінниця Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.