☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

То через печериці
Українська народна казка Покуття

Були чоловік та й жінка. Чоловік був дуже роботящий, страшно пантрував роботи, хотів найбільше зробити. А жінка була до роботи легонька. Чоловік не мав коли дивитися за жінкою, а вона собі найшла любаса. Чоловік спав у хаті, а жінка в хоромах. А той любас водно приходив до неї. Одного разу він заспав і не пішов додому досвіта. Рано виходить чоловік, дивиться, а то з-під верені видно штири нозі. Він глипнув і пішов до роботи по хазяйству. Вертається, а то вже нема штири нозі, лиш дві. Вже втік любас. Та й каже чоловік:

— Жінко, та то було штири нозі, а тепер лиш дві. А вона каже:

— Чоловіче, та то тобі ся привиділо. Та лиш дві нозі було.

І пішов чоловік у поле косити. А жінка дуже боялася чоловіка, бо він був ревнивий. Подумала вона та й пішла до ворожки. Та й каже:

— Кумо, що мені ся стало! Був у мене любас та й заспав, а чоловік вийшов та й побачив штири нозі. Що би ви хотіли, аби ви мені в цім ділі допомогли?

А ворожка каже:

— Дасте килу пшениці, та й я це зроблю.

— Кумо, я дам дві, лиш би з цего нічого для мене поганого не було. Ворожка питає:

— А що ви вчора варили?

— Печериці.

— Е, — каже, — кумо, та й я варила печериці. Та й, може, мені з одного чоловіка робиться три.

Та й пішла ворожка д’тому чоловікови в поле, туди, де він косив. Спиталася де, та й пішла. Приходить та й каже:

— Боже помагай, косарі!

А чоловік косить і не обзивається. Чого це вона каже «косарі», як він сам? Вона каже другий раз:

— Боже помагай, косарі!

Та підходить ближче, та й каже:

— Боже помагай вам, куме!

— Що ви мені казали «косарі»? Я ж тут оден кошу.

— Куме, вчора я варила печериці, та й мені з одного косаря привиділося два.

А він каже:

— То таке, кумо, й моє було. Моя варила печериці, а я встав рано та й мені ся привиділо штири ноги в жінки.

— Е, куме, то через печериці. То й мені таке привиджається.

Та й чоловік прийшов додому, та й уже жінці нічого не казав. А ворожка заробила дві килі пшениці.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Ганьківці, Снятинського району, Івано-Франківської області 22 червня 1987 року Ворощук Кузьма Іванович (1917)