Трагічне кохання

Українська народна казка Поділля

Люди кажуть: «Те що в пісні співається, те і в нашому житті відбувається».

Кохала вірно дівчинонька козака, вже й біле вбрання приготувала щоб заміж вийти за любого серцю, вже й неділя для весілля була визначена. Але зрадив дівчиноньку козак, пішов до іншої, не витримало серце зради. Дівчина вбралася у весільну сукню і віночок і пішла опівночі в той гайочок, де часто з милим гуляла, щебет пташечок слухала, квіти збирала. З горя і розлуки наклала на себе руки.

І от не один житель села Плюшок, що недалеко від Вовковинець розповідав, як йти тим гаєм, особливо коли темно, то обов’язково привидиться дівчина-мавка в білому весільному вбранні, яка як хмаринка літає в повітрі і тихо плаче.

Старожили розповідали, що її парубок після того, як не стало дівчини, теж недовго ряст топтав.

Отака історія трагічного кохання.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

32 (5985). Трагічне кохання. СУС —. Записала Вашнівська Катерина 2008 року. Бондар Зоя Андріївна (1954). Хмельницька область, Деражнянський район, Вовковинці