Українські народні казки

Три брехні

Українська народна казка Поділля

В однім краї та був химерний цар. І спало йому на думку таке:

— Хто, — каже, — тричі збреше, за того свою дочку віддам, а вже хто не зможе, то голову зітну.

Дев’яносто дев’ятеро потикалися, та всім голови постинали. Аж іде сотий, пастух молодий.

— Чого прийшов, молодче? — питає цар.

— Щоб тричі збрехати!

— Дев’яносто дев’ятеро не змогли збрехати, а ти що за один? Краще йди додому, поки голова ціла.

Тільки ж хлопець своєї править, от цар і загадує йому:

— Ану ж, бреши!

— Учора, — почав юнак, — пригнав я ввечері худобу, а мати нічого не наварила. А їсти хочеться. То пішов я на город, там у нас гарбуз ріс. Дивлюся, нема гарбуза. Я за гарбузинням та й опинився аж за океаном. Глянув, лежить наш гарбузяка. Я його швиденько додому, приніс матері, та таку смачну вечерю зварили, що й ви їли та ніяк не могли наїстися.

— Брехня! — крикнув цар.

— А я хіба для чого прийшов?

Глянув на хлопця обдурений цар та й каже:

— За два дні ще прийдеш! Минуло два дні, йде пастух знову.

— А починай! — загадує цар.

— Учора пригоню худобу, а мати ще й вечері не варила, каже солі немає. Бігали й по сусідах — ні в кого немає. Пішов я в гори, де сіль беруть. Дивлюся, нема ніде нічого, тільки лиса скеля стоїть, а в мене ні молота, нічого. Розігнався я та головою гуп, гуп — одламав чималий шмат. Я його на плечі та додому. Почала мати вечерю варити, хоч і припізнилася, так зате ж так посмакували, що й ви не забудете.

— Брешеш! — кричить цар.

— Авжеж, брешу, і ви того хотіли!

От цар і загадує:

— Іди та приходь післязавтра.

А хлопець і думає: «Що ж його сказати, більше нічого не знаю». Цілу ніч думав а вранці покликав людей, щоб викопали із землі казан. Заледве викопали гуртом — такий величезний. Покотив хлопець казан до царя, а той і питає:

— Прийшов?

— Атож, царю.

— А починай.

— Ви в мого батька позичили казан золота, то я оце прийшов забрати.

— Брехня! — вигукнув цар.

— Все, царю, три брехні маєте!

Що робити цареві, віддав дочку за пастуха. Справили весілля, а як цар помер, то почав царювати пастух. Такий лепський цар, що й сьогодні ще десь царює.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

59 (6386). Три брехні. СУС —. Записала Штурма С. І. 2009 року. Соковальк Г. Р. (1942). Вінницька область, Вінницький район, Оленівка