Украдене м’ясо

Українська народна казка Чернігівщини

Жили собі дід та баба, мали вони двох синів. Жили вони бідно, та мали невеличкий сад. А в сусідстві жив багатий дядько. Якось синам захотілося м’яса. От вони й кажуть батькові:

— Ой, батьку, дуже нам м’яса хочеться.

— Так нема в нас.

А трохи згодом батько каже:

— Слухайте! Є у мене одна думка.

А сам пішов до сусіда і купив бичка. Дав гроші та й каже сусідові:

— Ось тобі гроші, а я коли захочу, тоді й заберу бичка.

— Діло твоє.

Діждалися ночі. Батько й каже синам:

— Ходімте до сусіда бичка красти!

Вивели крадькома того бичка, а до ранку зарізали. Мати м’яса наварила, а батько каже:

— Давайте поважимося, щоб потім знати, хто від м’яса більше потовстіє.

Так і зробили. Побачили, що сини ні на грам не погладшали, а батько став гладким, як кабан.

— Оце, сини, знайте, я їв своє м’ясо, а ви крадене. Тому ви і не погладшали від чужого добра.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

190 (5256). Украдене м’ясо. СУС — 982*. Записала Гордієнко Наталя 2008 року. Гордієнко Ольга (1963). Чернігівська область, Менський район, М’який