Україна нероздільна, як Тройця

Українська народна казка Чернігівщини

Задумав один чоловік роз’єднати Тройцю. Думав, щоб одірвать Отця, от і зостанеться Син без Отця. А як забрати Сина, то залишиться Отець сам. А як забрати Святого Духа, тоді вони вже не будуть Божими.

Думав, думав і ніяк не придумає, як роз’єднати Тройцю. І пішов він у тайгу та в пустиню. Ходить, ходить, нікого не зустрічає, аж бачить перед ним з’являється велике море. Біля моря стоїть юнак — молодий, здоровий, гарний. Стоїть викопана криниця, а хлопець чайною ложкою воду з моря в криницю переливає.

Підходить чоловік, привітався з юнаком та й питає:

— Юначе, а що це ти робиш?

— Хочу море перелити у криницю.

— Чайною ложкою?! Це неможливо, юначе!

— Так само неможливо роз’єднати Тройцю, як ви задумали. Бо Тройця — діло судне і ніким, і нічим нероздільне.

Коли ж в Україні були президентські вибори, так само хотіли

поділити Україну. Але ж вона нероздільна, як Тройця!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

146 (4005). Україна нероздільна як Тройця. СУС —. Записав Микола Зінчук 27 жовтня 2007 року. Компанець Євдокія Сергіївна (1919). Чернігівська область, Носівський район, Плоске