Хатка на льоду
Українська народна казка Чернігівщини

Іду я, іду — стоїть хатка на льоду.

Млинцем зачинена, ковбасою замкнена, маслом запечатана.

Луснув я масла — отпечаталася.

Одкусив ковбаси — одімкнулась.

Над’їв млинця — відчинилась.

Зайшов я в хатку, скинув сиву шапку.

Аж там таке, що матінко яке!

Заграв я на язиці і при цій музиці

Пироги взялися в боки, вареники пішли в скоки.

Ті, що високо стрибали, у сметані потопали.

А я на них ласку мав — по одному витягав.

Гарненько пожував і в бездонний глечик поскладав.