Хатка на льоду
Українська народна казка Чернігівщини
Іду я, іду — стоїть хатка на льоду.
Млинцем зачинена, ковбасою замкнена, маслом запечатана.
Луснув я масла — отпечаталася.
Одкусив ковбаси — одімкнулась.
Над’їв млинця — відчинилась.
Зайшов я в хатку, скинув сиву шапку.
Аж там таке, що матінко яке!
Заграв я на язиці і при цій музиці
Пироги взялися в боки, вареники пішли в скоки.
Ті, що високо стрибали, у сметані потопали.
А я на них ласку мав — по одному витягав.
Гарненько пожував і в бездонний глечик поскладав.