☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Хитра лисиця
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Пішов якось чоловік до лісу. Бачить біля дерева спить лисиця. Вирішив він її спіймати і зняти шкірку на комір. Приніс її додому та й почав гострити ножа, щоб зняти з неї шкіру. А лисиця почала проситися:

— Не ріж мене, краще продай та й отримаєш великі гроші.

Поніс чоловік лисицю на ярмарок, по дорозі зустрів товариша. Той питає:

— Що ти там несеш?

— Несу лисицю продавати.

— То продай мені.

— Даси сотню, то продам, а ні то йду далі.

Продав чоловік лисицю. Вийшовши з ярмарки, лисиця почала проситися:

— Відпусти мене погуляти

А чоловік:

— А якщо ти втечеш?

Лисиця відповідає:

— Я знаю, де ти живеш, сама прийду.

Відпустив він лисицю, та й втекла вона в ліс. Приходить чоловік додому і питає жінки, чи не приходила лисиця, яку купив за сотню на ярмарку. А жінка каже:

— Нікого не було, іди за село, може, вона там сидить.

Вийшов чоловік за село, ходив, ходив цілий день і ніде лисиці не бачив. Приходить додому та й каже:

— Пропала лисиця, та й сотня пропала, що я за неї віддав. Отакий-то дурень я був, що повірив лисиці.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

70 (5126). Хитра лисиця. СУС —. Записано 2008 року. Кащук Лідія Сильвестрівна (1935). Черкаська область, Монастирищенський район, Половинчак

Хитра лисиця
Українська народна казка Кіровоградщини

Летіла над селом ворона та й схопила на подвір’ї курча. Курча було чимале, уже в пір’ячко вбиралось.

Полетіла ворона із здобиччю у дальній лісок, сіла на дерево, невисоко від землі і почала клювати курча. Побачила це лисичка й теж захотіла молодої курятини. Походила вона під деревом, позаглядала, а тоді каже:

— Яка ж ти гарна птиця! Любуюся тобою, милуюся, а намилуватися не можу. І ніс гарний, і хвіст хоч куди! А пір’ячко на сонці аж блистить. Тобі до пари лише орел. Та й їси ти не що-небудь, тож голосок напевно, як у ангела.

Ворона почала умлівати від цієї похвали так, що забула про курча, яке тримала в дзьобі, та як крикне:

— Так! Так!

Курча впало додолу, а лисичка схопила його і побігла геть.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

31 (7913). Хитра лисиця. СУС (57). Записав Мельник Андрій 2010 року. Краснюк Анастасія Захарівна (1926). Кіровоградська область, Олександрівський район, Підлісне

Хитра лисиця
Українська народна казка Кіровоградщини

Одного разу у лісі звірі влаштували собі свято. Кожен звір приніс те, що мав. А лисиця хитра, нічого не взяла. Сама тихенько підкрадеться, то там трохи лизне, то там, так їжа й зникає. Помітили звірі, що лисиця їжу потроху під’їдає, та й надумали провчити її.

Поклали на тарілку шишку, та й накрили листячком. Тільки вона на зуб, а зуб тріснув та й зламався. Втекла лисичка.

Ось вам, діти, приклад, що не можна красти. Мало того що нічого не принесла, а ще й чужого наїстися хотіла. Жадібність, корисливість ніколи не прикрашає людину.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

49 (7932). Хитра лисиця. СУС —, новотвір. Записала Андрей Євгенія 2010 року. Бобенко Марія Іванівна (1954). Кіровоградська область, Світловодський район, Світловодськ