Українські народні казки

Хитрий півень

Українська народна казка Поділля

Півень, тріпочучи крилами, злетів на пліт і почав на все горло кукурікати. З сусіднього лісочка підкралася лисичка.

— День добрий! — гукнула вона. — Почула, як ти гарно кукурікаєш, чудовий в тебе голос, тільки не знаю, чи вмієш ти співати, як співав твій батько.

— А як же співав мій батько?

— Він на одній нозі ходив по плоту і, заплющивши одне око, так гарно кукурікав, що й ну...

— І я зможу, — сказав півень, випрямився, заплющив око і почав кукурікати.

— А чи зможеш ти вистояти на одній нозі і, заплющивши очі співати?

— Зможу, чого ж не зможу.

Та тільки заплющив він очі, як лисиця підскочила і схопила його. Понесла лисиця його у ліс і хотіла вже з’їсти, а він і каже:

— Твоя мати не так робила.

— А як же вона робила? — спитала лисиця.

— Схопивши півня, вона, перш ніж розірвати його, мала звичку співати.

— Я вся в матір! — промовила лисиця і, заплющивши очі, почала щось шепотіти.

Півень тільки цього й чекав, злетів на дерево і втік від лисиці.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

1 (6329). Хитрий півень. СУС —, порівн. 56D*. Записано 2009 року. Дігтяр Ольга Володимирівна (1947). Вінницька область, Вінниця

Хитрий півень

Українська народна казка про тварин

Півень, тріпочучи крилами, злетів на пліт і почав на все горло кукурікати. З сусіднього лісочка підкралася лисичка.

— День добрий! — гукнула вона. — Почула, як ти гарно кукурікаєш. Чудовий у тебе голос. Тільки не знаю, чи вмієш ти так співати, як співав твій батько.

— А як же співав мій батько?

— Він на одній нозі ходив по плоту і, заплющивши одне око, так гарно кукурікав, що й ну...

— І я зможу! — сказав півень, випрямився, заплющив око і почав кукурікати.

— А чи зможеш ти стояти на одній нозі і, заплющивши очі, співати?

— Зможу! — крикнув півень.

Та тільки заплющив він очі, як лисиця підскочила і схопила його.

Понесла лисиця його в ліс і хотіла вже з’їсти, а він і каже:

— Твоя мати не так робила!

— А як же вона робила? — спитала лисиця.

— Схопивши півня, вона, перш ніж розірвати його, мала звичку співати.

— Я вся вдалася в матір! — промовила лисиця. Заплющивши очі, вона почала щось шепотіти.

Півень тільки цього й чекав: змахнув крилами, злетів і сів на дерево.

— Ось тобі й маєш, півень мене перехитрив, — облизавшись, промовила лисиця, зітхнула і голодна подалася в ліс.

Походження та примітки

Хитрий півень Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 61. Зап. Н. Решетицька в 1965 р. у Володимирецькому р-ні Ровенської обл. від Ф. Л. Пампушик (1940 р. народження, освіта — 7 кл., працює в лісгоспі). Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 14-3, од. зб. 558, арк. 24—25.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

129 (7281). Хитрий півень. СУС —. Записав Галиш Антон 2009 року. Гогенко Віра Іванівна (1946). Дніпропетровська область, Синельниківський район, Синельникове

Хитрий півень

Українська народна казка Полтавщини

Злетів півень на тин, затріпотів крилами й закукурікав. Почула його лисичка й прибігла під двір.

— Доброго ранку, пане! — крикнула вона до півня. — Почула, як ви кукурікаєте, і не втрималася — прибігла послухати. Який у вас чудовий голос, пане! Тільки не знаю, чи вмієте ви так співати, як батько ваш співав?

— А як же мій батько співав? — поцікавився півень.

— Він стрибав по тину на одній нозі, заплющивши одне око, та так гарно кукурікав!

— Ну, то й я так зможу! — сказав півень, заплющив одне око та й закукурікав щосили,

— А чи зможеш ти ще й на одній нозі постояти й заплющити обидва ока?

— Зможу!

Тільки-но заплющив півень очі та зігнув одну ногу, лисичка його вхопила й побігла до лісу. Принесла його до своєї хати, хотіла вже з’їсти, але він каже:

— Твоя мати не так робила!

— А як же вона робила? — спитала лисиця.

— Вона перед тим, як з’їсти півня, обов’язково співала пісню, заплющивши очі.

— Я вся вдалася в матір, — заявила лисичка.

Заплющила вона очі та й ну собі співати. А півню тільки того й треба: змахнув крилами та й подався геть з хати.

— Півень мене перехитрив! — тільки й сплеснула лапками голодна лисичка.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

89 (4983). Хитрий півень. СУС порівн. 56Д*. Записала Свистун Марина 4 березня 2008 року. Лашко Олександра Пимонівна (1931). Полтавська область, Козельщинський район, Солониця