Українські народні казки

Хитрий солдат

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив собі солдат. Відслужив в царя службу і вертався додому. Хоч служив він вірою і правдою, та з пожитків мав кілька мідних монет, рюкзак за спиною і браву солдатську пісню. Ішов він не один день полями та лісами, містами та селами, поки не потрапив до одного села. Грошей в солдата майже не залишилося, дорога додому була ще далека, а їсти хочеться. Ось зустрів він одного бідного чоловіка та й питає:

— А скажи мені, добрий чоловіче, а де тут можна поїсти!

— Ой, солдате, не знаю що й казати, в селі в нас цього року неврожай був. Є тут одна баба Ліда, але вона дуже скупа. Одну краплю олії продає за одну копійку, — відповідає чоловік.

Розпитав солдат, де живе баба Ліда і пішов до неї на ніч проситися.

— Пустіть мене, бабусю, переночувати, та нагодуйте солдата супчиком, а я у вас кілька крапель олії куплю.

А баба думає: «Пущу солдата та вторгую трохи грошей.» Та й питає:

— А в тебе, солдатику, гроші є?

— Є бабусю!

— То заходь!

Наварила баба ріденького ячмінного супчику. Ставить тарілку перед солдатом. Та й допитується:

— Та, чи багато будеш олії купувати, солдатику?

А він монетами потрушує та відповідає:

— Ви крапайте та рахуйте плями в тарілці, а я скажу коли вистачить.

А баба себе по кишені похлопує, та така задоволена, олію капає та все рахує плямки. Ось накапала три краплі, а нарахувала вісім плямок. Та питає:

— Ще, солдатику?

А він хитро посміхається та відповідає:

— Ще, бабусю, ще!

Знов накапала три краплі, а вони розпливлися на багато плям, баба тішиться:

— Ще солдате?

— Давайте, ще трішки!

Знов накапала, а воно раз і все злилося у одну велику суцільну пляму у тарілці. Солдат посміхнувся, дав бабі Ліді одну копійку, поїв, переночував, подякував. І попрямував далі.

Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

72 (5128). Хитрий солдат. СУС — 1544**. Записано 2008 року.
Оповідач:Присяжнюк Ганна Трохимівна (1921 року народження), село Половинчак, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.