Хитрий старий лис
Українська народна казка Чернігівщини
Була собі колись хитра лисиця. Та прийшла старість до лисички, повипадали в неї зуби, та й хватка вже не та. Вся дичина, яку колись полювала лисичка, тепер швидко тікала. Думала, думала лисичка як зарадити лиху, та й придумала. Пустила по лісу новину, що дуже захворіла, а сама лягла в норі та й лежить. Стали до неї приходити звірі провідувати. Почув про новину і Півник та прийшов провідати давню знайому. Став біля нори та й питає:
— Як твоє здоров’ячко лисичко-сестричко?
А та йому:
— Півнику — братику чому не заходиш? Підійди ближче, бо я не чую.
Півник відповідає:
— Друзі ми з тобою, але я помітив сліди лише тих хто до тебе зайшов, а слідів назад немає. Тому краще побалакаймо на відстані.
Так Півник виявився розумнішим лисиці.