Хитрий старий лис

Українська народна казка Чернігівщини

Була собі колись хитра лисиця. Та прийшла старість до лисички, повипадали в неї зуби, та й хватка вже не та. Вся дичина, яку колись полювала лисичка, тепер швидко тікала. Думала, думала лисичка як зарадити лиху, та й придумала. Пустила по лісу новину, що дуже захворіла, а сама лягла в норі та й лежить. Стали до неї приходити звірі провідувати. Почув про новину і Півник та прийшов провідати давню знайому. Став біля нори та й питає:

— Як твоє здоров’ячко лисичко-сестричко?

А та йому:

— Півнику — братику чому не заходиш? Підійди ближче, бо я не чую.

Півник відповідає:

— Друзі ми з тобою, але я помітив сліди лише тих хто до тебе зайшов, а слідів назад немає. Тому краще побалакаймо на відстані.

Так Півник виявився розумнішим лисиці.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

122 (4232). Хитрий старий лис. СУС —. Записано 2008 року. Яцина Ганна Михайлівна (1924). Чернігівська область, Козелецький район, Лихолітки