Українські народні казки

Хлопчик з горішок

Українська народна казка Полтавщини

Дуже давно це було. Одного разу чарівниця переодяглася в бідну людину, постукала в будинок до бідних людей, де жили чоловік і жінка. Попросилася переночувати, а вранці запитала їх:

— Що ви хочете найбільше?

А вони сказали:

— Хочемо маленького синочка.

Не пройшло і тижня, як чародійка подарувала жінці маленького хлопчика — завбільшки з горішок. Йшли роки, але хлопчик так і не ріс. Йому виповнилося 15 років, але він був далі такий маленький. Чоловік із жінкою сумували, що він буде робити коли їх не стане.

— Та не сумуйте, — відповідав хлопчик з горішок, — я буду мандрівником.

Якось уночі, коли батько і мати спали, він виліз на дах, де гніздилися лелеки, і сів їм на шию та й заснув. Рано-вранці лелеки відлетіли в теплі краї, і хлопчик полетів з ними. Прилетіли до країни Африки і сіли на царський палац. Цар сказав:

— Ану схопіть лелеку, у якого сидить хлопчик.

Слуги спіймали і віднесли до царя.

— Господи, який ти маленький та ще й білий. Давай я подарую тобі брильянт за те, що ти такий маленький.

— Гаразд. Тільки прив’яжіть до шиї лелеки.

А весною, коли лелеки відлітали додому, сів хлопчик їм на шию і полетів додому. Батько і мати зраділи хлопчику. Стали вони багаті, продали брильянт і купили собі гостинців.

От так і стали вони заможними.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

139 (7129). Хлопчик з горішок. СУС —, новотвір. Записала Тихоненко Марина 2009 року.
Оповідач: Тихоненко Павло Трохимович, Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.