Хрещений батько

Українська народна казка Чернігівщини

В одного бідного чоловіка було шестеро дітей. А коли народився сьомий, ніхто не хотів бути хрещеним батьком. Шукав чоловік у своєму селі і пішов у друге. Іде, а назустріч йому старець-дідок. Розказав йому чоловік про своє горе. А дід і каже:

— Я буду тобі кумом, а кумою буде дочка багатого пана.

Не повірив йому чоловік, але повернувся з надією. Зібралися хрестити, приходить кум-дідок і дочка панова. Коли вже пригощали за столом, чоловік спитав у кума, як його знайти. А старець сказав:

— Нехай хлопець іде цією ж дорогою і зробить три добрі справи. Так він мене і знайде.

Йшли роки. Хлопець ріс, на кожен день народження у нього були подарунки. Подорослішавши, вирішив хлопець знайти хрещеного. Пішов тією дорогою, що розповів батько. Іде, а по дорозі чоловік б’є свою жінку. Помирив він їх та й пішов далі. Бачить, а хлопчик ганяє на коні по житу корову. Порадив юнак йому, як краще зробити та й пішов своєю дорогою.

Іде, бачить, а на лузі хлопчаки зібралися, вогонь хочуть розпалити. Вони кидають весь хворост, а вогонь не горить. І сваряться між собою, і б’ються. Хлопець дивився, дивився, а тоді каже:

— Ви кидайте потроху хворосту, от вогонь і розгориться.

От і зробив хлопець три хороші справи та й думає: «А де ж мій хрещений?». Глянув, аж стоїть хатка, з лози плетена, а біля неї дідок стоїть.

— Я і є твій хрещений, — сказав він.

Завів хрещеника в хатку, а там рай. По один бік квіти цвітуть, по інший — дерева, а на деревах пташки співають.

— Живи тут, — каже дідок, — тільки у ті двері не заходи.

А сам пішов кудись. Не послухався хрещеник, відкрив двері, а там він побачив золотий посох. А на ньому видно все, що на світі відбувається. Дивиться, а сусід вночі у його батька жито краде. Хлопець розбудив батька, а той убив сусіда. Тоді сусіда син прийшов та й убив його батька.

Зрозумів дідок, що хлопець заходив у ті двері, і сказав, що так не можна робити. І за це він покарав хрещеника. Дав йому три обгорілі корені сосни, сухарів і послав на берег річки. І сказав хлопцеві:

— Поки це коріння не проросте, молися і проси прощення. Будуть до тебе повзти гадюки і змії. Але ти молися і нічого не бійся.

А його хрещений був сам Господь. От пішов хлопець відмолювати. Їде вершник і шаблею по горлу його вдарив. А хлопець молиться і на шиї шарф з’явився. Змії лізуть, нечисть усяка нападає, а хлопець молиться, коріння сльозами поливає. І стало воно проростати, зеленіти.

Прийшов хрещений і сказав хлопцеві, що той прощений.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

85 (4541а). Хрещений батько. СУС порівн.. 332+756В. Записала Плужиця Ніна у березні 2008 року. Шара Наталя Пиліонівна (1929). Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Бирине