Українські народні казки

Хто більше впертий

Українська народна казка Гуцульщини

Ішли три люди селом, А назустріч їм іде дідич та й каже:

— Слава Йсусу Христу! А оден з тих відповів дідичеви:

— Навіки богу слава. Та й каже він другим:

— Видите, як мене дідич поважає? Сказав мені «Слава Йсусу Христу».

А вони кажуть:

— То не лиш тобі, то нам усім сказав. І сперечилися вони:

— Ні, то лиш мені сказав.

— Не може бути такого, всім трьом сказав. А тоді оден каже:

— Нема чого нам перечитися. Це в нашім селі, ходім до дідича та й спитаєм його, чи всім трьом він казав, чи лиш одному.

Зайшли вони до дідича.

— Слава Йсусу Христу, — кажуть.

— Навіки слава богу. Прошу сідати.

— Ми маємо до вас, пане дідичу, прозьбу.

— Яку?

А вони кажуть:

— Ви йшли й сказали «Слава Йсусу Христу». Цей каже, що ви лиш йому сказали. А ми кажем, що всім трьом. Кому ви сказали?

А дідич каже:

— Отак буде, люди. Я так зроблю, що ви не будете сваритися. Котрий з вас найбільше впертий, тому я й сказав.

А оден каже:

— Я впертий.

— Чим ти такий впертий?

— Я їду взимі на санях і так змерзаю, що не годен витримати, а не злізу, щоб зігрітися. Приїха́ю додому і жінка мене заносить у хату. Таке буває в січні, в лютім.

— А що ти? — питає дідич у другого.

— Я в січні й лютім раз на місяць мушу напитися. Піду до корчми, нап’юся і ввечір приходжу, а жінка вже спить. Я не буджу жінку, лягаю під порогом і сплю до ранку. А рано жінка заносить мене до хати і виходжує кілька день.

Тоді питає дідич того третього:

— А що ти скажеш мені?

— Я скажу таке. Мене заболів зуб, і я прийшов до лікаря. «Тягніть мені зуб». А лікар питає: «Котрий?» А я йому кажу: «Що ти за лікар, як не знаєш, котрий у мене зуб слабий, а котрий здоровий? Мені треба в дзеркало дивитися, а ти й так видиш». Він бере кліщі й зачинає тягнути. Витяг перший і питає: «Цей?» — «Ні, не цей». Витяг другий за рядом. «Цей?» — «Ні, не цей», — кажу. Витяг і третього. «Цей?» — питає. «Ні, не цей». Тягне він за рядом четвертого зуба. «Цей?» — «Цей», — кажу. Я тоді даю йому в морду та й кажу: «Що ти за лікар, що ти мені здорові зуби повитягав?»

Дідич каже:

— Доста, що ці два дурні, а ти ще дурніший, як ти дав здорові зуби повитягати. Тому я тобі й нагадав про Господа.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області
17 грудня 1983 року
Оповідач: Сенчук Василь Федорович (народж. 1897)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.