Хто з’їв сир
Українська народна казка Поділля
Жив на світі один жид. Батьки його повмирали і йому потрібно було самому себе прогодувати. Став жид і думає: «Сіяти, орати, жати, молотити я не вмію, і працювати біля землі не хочу. А їсти щось треба».
Думав жид, думав, і вирішив він йти по світу просити милостиню. Ходив від хати до хати, від села до села, але ніхто жидові не подавав. Йде він, голову опустив і журиться, а назустріч йому старенький дідусь. Розповів йому жид свою біду, а старенький йому каже:
— Йди зі мною, будеш моїм поводарем, може нам подадуть.
Пішли вони разом. Заходять до однієї хати, а там жінка сир відціджувала. Попросив старий в неї сиру, вона подала йому, а дід і каже:
— Дайте хазяєчко ще моєму поводареві.
— Жінка ще жидові подала. Пішли вони далі. Заходять в другу хату, а там хазяйка коржі пекла. Попросив старий, вона дала йому корж, а він знову:
— Дайте хазяєчко ще моєму поводареві.
Подала жінка ще жидові. Пішли вони далі. Настала обідня пора. Сіли вони в полі під дубом, біля криниці, обідати. З’їв старий частину сиру і коржа, а частину залишив, і жидові так порадив зробити. Пообідали і дід заснув. А жид ще не наситився. З’їв все своє, і все йому мало. Вирішив він ще дідову частку з’їсти. Так і зробив. Коли ж дід проснувся, а йому сиру нема. Він тут же до жида, а той відмовляється. Дід його за шию мотузкою і в воду та й знову питає:
— Хто сир з’їв! А жид відповідає.
— Не я!
Дід його з головою в воду і знову питає:
— Хто сир з’їв?
— Не я. — відмовляється жид.
Так дід і не змусив жида признатись. Пішли вони далі разом. Заходять в одне село. Дивляться біля однієї хати багато людей зібралось і всі плачуть. Заходять вони в той двір і чують, що померла єдина дочка в хазяїв. Дід зайшов до хати і каже господарям:
— Залишіть мене на самоті з померлою, я її оживлю.
Повірили йому, залишили. Дід підійшов до дівчини, подув на неї раз, в друге, в третє. Дівчина відкрила очі. Зайшли батьки, радіють, частують діда і жида, дають йому мішок золота. А дід і каже:
— Ні, не треба стільки.
Взяв у жменю трохи і каже, що досить йому. А жид став набирати і в кишені, і в рукави, і за пазуху. От пішли вони далі. Вийшли за село та й каже дід:
— Давай порахуємо золото і поділимо порівну, адже це я його заробив, а не ти.
Вийняв жид все своє золото, і дід кинув своє на одну купку та й став ділити на три рівні купи. Жид дивиться і ніяк не зрозуміє, навіщо дід ділить натроє. Не витримав, та й запитує:
— Діду, а кому ж третя купа.
Дід і відказує:
— А тому, що сир з’їв.
— Та це я, це я ж сир з’їв .- вигукнув жид.
— Добре, — каже дід, — забирай собі золото, але більше зі мною не підеш.
Жид залишився знову сам, золото скоро закінчилось і йому знову довелося заробляти самому на прожиття. І лише брехні та крутійство допомагало йому.