Українські народні казки

Цап та коза

Українська народна казка про тварин

Пішов цап за ликами, коза по орішки; прийшов цап із ликами, кози з орішками ніт да ніт. «Добре, козо, буде, нашлю на тебе вовка!»

Вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, вовче, буде, нашлю на тебе люди».

Люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, люди, буде, нашлю на вас ведмедя».

Ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, ведмідь, буде, нашлю на тебе дуба!»

Дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, дубе, буде, нашлю на тебе топор».

Топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, топор, буде, нашлю на тебе камінь».

Камінь не йде топора тупить; топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти: кози з орішками ніт да ніт. «Добре, камінь, буде, нашлю на тебе огонь».

Огонь не йде каменя палить; камінь не йде топора тупить; топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніг. «Добре, огонь, буде, нашлю на тебе воду».

Вода не йде огню лити; огонь не йде каменя палить; камінь не йде топора тупить; топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, водо, буде, нашлю на тебе вола».

Віл не йде води пити; вода не йде огню лити; огонь не йде каменя палить; камінь не йде топора тупить; топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, воле, буде, нашлю на тебе довбню».

Довбня не йде вола бити; віл не йде води пити; вода не йде огню лити; огонь не йде каменя палить; камінь не йде топора тупить; топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт». «Добре, довбне, буде, нашлю на тебе черви».

Черви не йдуть довбні точить; довбня не йде вола бити; віл не йде води пити; вода не йде огню лити; огонь не йде каменя палить; камінь не йде топора тупить; топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведмедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, черви, буде, нашлю на вас кури».

Кури не йдуть червей їсти; черви не йдуть довбні точить; довбня не йде вола бити; віл не йде води пити; вода не йде огню лити; огонь не йде каменя палить; камінь не йде топора тупить; топор не йде дуба рубать; дуб не йде ведемедя бить; ведмідь не йде людей гонить; люди не йдуть вовка бити; вовк не йде кози їсти; кози з орішками ніт да ніт. «Добре, кури, буде, нашлю на вас шульпік».

Шульпіки до курей, а кури до червей, а черви до довбні, а довбня до вола, а віл до води, а вода до огню, а огонь до каменя, а камінь до топора, а топор до дуба, а дуб до ведмедя, а ведмідь до людей, а люди до вовка, а вовк козу найшов та й з лісу пішов.

Походження та примітки

Цап та коза. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 2015. Зап. А. Павлов у с. Денисівка Лубенського пов. Полтавської губ. Час запису не зазначений. Відділ рукописів Бібліотеки Академії наук СРСР (Ленінград)., зібр. № 60, од. зб. 90, арк. 7—9. Паралелі: Сборник великорусских сказок архива Русского географического общества. Издал А. М. Смирнов, вып. 1, 2, Пг., 1917., стор. 414—416; Указатель сюжетов. [Составил В. Я. Пропп]. — Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. В трех томах, т. 3, М., 1958., стор. 500; Казкі пра жывёл і чарадзейныя казкі. Складальнік К. П. Кабашнікаў, Мінск, 1971., стор. 225—227. І. І. Манжура записав у с. Синьогубівка Олександрівського пов. Катеринославської губ. і пісню на цю ж тему. У примітці до твору збирач зазначив: «Сказка не рассказывается, как обыкновенно, а поется» (Відділ рукописів Бібліотеки Академії наук СРСР (Ленінград)., зібр. № 60, од. зб. 97, арк. 233). Цю ж пісню записали пізніше Малинка, Мошинська (див.: Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 308). До речі, в деяких збірниках російських казок (Афанасьєв, стор. 86—88; Сборник великорусских сказок архива Русского географического общества. Издал А. М. Смирнов, вып. 1, 2, Пг., 1917., стор. 286—287, 475—477; Великорусские сказки Пермской губернии. Сборник Д. К. Зеленина, Пг., 1914., стор. 424—427) на цей сюжет також подано пісні, а не казки.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.