Царівна-жаба
Українська народна казка Кіровоградщини
Жив цар, і було у нього три сина. Пройшли роки, і настав час їм одружуватися. Наказав їм батько вистрелити із лука, і де стріла упаде, звідти буде наречена.
Стрельнув перший син і влучив у царський двір, стріла другого сина впала на дворянський двір, а третій син влучив у болото. І змушений був наймолодший син одружуватися із жабою.
Наступного дня батько благословив їх і наказав, щоб кожна жінка зіткала простирадло. Повернувся найменший син Іван додому і плаче. Розповів він усе царівні-жабі, а та заспокоїла його та сказала, щоб лягав собі спати, бо день мудріший ночі.
Вранці зібралися всі сини у царя. Батько наказав простирадло дружини найстаршого сина віддати собакам, середнього — конюхам, а найменшого простирадло повісив на стіні у його кімнаті.
Дав цар наступне завдання — спекти коровай. Повернувся Іван і знову плаче, але жінка його втішила і сказала, щоб той лягав спати.
Прийшли сини рано-вранці, цар спробував коровай кожної із жінок і наказав коровай першої жінки кинути собакам, другої — конюхам, а третьої покласти до столу.
Батько сказав, що хоче бачити завтра на бенкеті всіх синів разом із їхніми дружинами. Повернувся Іван додому і знову плаче. Та царівна-жаба сказала:
— Іване, ти не засмучуйся і лягай спати. Вранці проснешся і поїдеш сам на бенкет. Але коли загримить грім і піде дощ, то скажеш всім, що то дружина твоя їде.
Пішов Іван до батька, гості сидять усі за столом. І раптом чують, пустився дощ і загримів сильний грім. Наймолодший син сказав, що то його дружина їде.
Коли зайшла царівна до бенкетного залу, то всі гості були в захваті, така вона красуня. Стали гості танцювати, а красуня махнула лівою рукою і з’явилося озеро, правою — лебеді. Інші царівни і собі захотіли так зробити, але, махаючи руками, кістки влучили в царя, а вино заляпало всіх гостей.
Іван швиденько повернувся додому, знайшов жаб’ячу шкіру і кинув її у піч. Царівна, прийшовши, сказала:
— Якби ти, Іване, не спалив її, то були б ми навіки разом. А тепер шукай мене у тридев’ятому царстві у Кощея Безсмертного.
Прилетів Змій і забрав царівну, коли Івана вдома не було. Довго йшов Іван, шукаючи дружину. Та коли почав втрачати надію, то побачив замок, який охоронявся п’ятьма охоронцями та самим Змієм. Іван зміг непомітно пройти крізь них.
Знайшовши у палаці свою царівну, він зрадів, але вона сказала, що Кощея Безсмертного спочатку треба вбити. І розповіла йому, що смерть Кощея знаходиться на острові, де є дуб, а на ньому качка, під нею яйце з голкою, яку потрібно зламати.
По дорозі до острова царевич допоміг багатьом звірям. Ті дістали йому яйце і голку. Іван зламав її і вбив Кощея. Повернувся, забрав царівну та й стали вони жити-поживати і добра наживати.