Українські народні казки

Циган своє візьме

Українська народна казка Полтавщини

Жив собі циган і було в нього багато дітей. Вони все до нього: «їсти та їсти». То й мусив циган найнятися робити.

Прийшов до одного чоловіка та й питає роботи. А жінка чоловікова шепче:

— Не можна довіряти циганові!

Чоловік запропонував циганові сіно косить за плату. А жінка своєму чоловікові:

— Будеш косить разом з ним, бо обдурить.

Вирішили господарі цигана провірить. Домовились, що жінка ні снідати, ні обідати нести не буде.

— А увечері, як принесеш, я ще здалеку тебе побачу і почну лаяти, — каже чоловік жінці, — а ти розвернись та й іди додому. А як прийдемо додому, то тоді циган і отримає плату.

Все так і зробили. А чоловік все циганові жалівся:

— Що це моя жінка їсти не несе?

А циган все терпів і працював. А ввечері після роботи циган і каже:

— Дайте ж мою плату за роботу!

То жінка з чоловіком і дали йому маленьку баночку меду. Приніс циган її додому, віддав дітям. Діти з’їли мед і знов їсти просять.

На другий день циган знову вранці приходить. Але цього дня чоловік узяв із собою снідати. Поснідали і почали косить. А в обід жінка принесла їсти. А вже увечері цигана вдома у господарів нагодували і дали баночку меду знов.

На третій день чоловік каже:

— Хай циган іде косити сам.

Дали йому торбину з харчами на сніданок і обід. Прийшов циган на поле та й каже сам собі:

— Треба поснідати.

Поснідав, поспав. Проснувся, а вже обід. Каже циган сам собі:

— Треба пообідати.

Пообідав, поспав. Проснувся, вже вечір. Сонце сідає. Каже циган сам собі:

— Треба йти до господарів вечеряти.

Жінка ставить на стіл миску сироватки. Циган випив сироватку. Несе вареники. Циган наївся вареників. Тоді принесла жінка ковбасу та подала до столу. А циган і каже:

— Вміла готувати, та не вміла подавати. Треба ж було з ковбаси починати, а сироваткою запивати. А тепер вже давай плату баночку меду і кусок сала.

А жінка й каже:

— Меду дам, а сала ні.

— Ну як не даси кусок сала, — каже циган, — то щоб та трава, що я скосив, встала.

Пішов чоловік на другий день на поле, а там трава стоїть густа-прегуста та в коліно заввишки.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

109 (4666). Циган своє візьме. СУС 1561. Лук’янова О. І. 2008 року. Яцюк Федора Микитівна. Полтавська область, Кременчуцький район, Кам’яні Потоки