Українські народні казки

Циган і чорт

Українська народна казка Бойківщини

Наймився циган до чорта служити. Дав йому чорт велику бочку, щоб води приніс. А то така бочка, що циган її навіть рушити не міг. Подивився циган і що робить? Бере роскаль і обкопує керницю. А чорт чекав і чекав. Води вже було дуже треба. Чорт роззлостився, узяв ту бочку, набрав води і сам відніс. А циган лишився обкопувати. Каже він чортови:

— Я всю керницю обкоплю і принесу разом з водою.

А чорт йому каже, би не обкопував, най керниця буде. Післав чорт цигана дров принести.

— Принеси, цигане, дров, бо треба палити в пеклі.

А циган узяв довгий шнур і зв’язує кільканадцять буків, би за раз принести. Чорт чекав — дров нема. Біжить у ліс і каже:

— Неси.

— Нє, я всі разом занесу.

Чорт роззлостився, вирвав дуба і сам поніс, а циган пішов за ним без нічого, бо вже дрова є. Сказав чорт циганови:

— Ану хто голосніше свисне в палець? Чи я, чи ти? Чорт як свиснув, то аж листя з дерева попадало.

— Тепер, — каже, — ти свищи, цигане. А циган йому:

— Як я свисну, то ти оглухнеш.

І зав’язує чортови голову платом. Ударив якимось колом по голові, та й чорта приголомшив. А чорт подумав, що то він так свиснув, і каже:

— Ану подуши, цигане, камінь, щоби з него зробилася в руці мука. А той каже:

— Ти подуши. Най я виджу.

Чорт подушив, і зробилася з каменю мука. А циган йому:

— Я так подушу, що з каменю аж вода потече.

Циган взяв кусник сиру, так, щоб чорт не видів, потиснув, і потекла вода. Бо сир був вогкий. Чорт здивувався дуже. Тоді підняв ключ від пекла і каже:

— Хто вище верже?

Чорт як вер той ключ, то аж не видно було, де він ся дів. І так брунів він, і довго не було його. Але вернувся ключ. Дуже високо підлетів і впав на землю.

— Тепер, — каже чорт циганови, — ти мечи.

А той ключ такий великий, затяжкий для цигана. Він лиш трошки рушив його, і каже циган:

— Петре, Павле, отворіть двері, бо я мечу ключ!

А чорт подумав: «Як він там верже, то вже нам ключ не віддадуть». І каже:

— Не мечи.

І нагнав цигана геть від служби.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Підгородці, Сколівського району, Львівської області
15 грудня 1990 року
Оповідач: Якуц Петро, син Матія і Катерини

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Дивіться також