Чарівна білочка

Українська народна казка Поділля

В одному селі в убогій хатинці, що стояла під лісом, жила мати з трьома дочками. Ненька тяжко працювала, щоб нагодувати й одягнути дітей. Якось, граючись, дівчатка помітили, що на дереві сидить білочка й уважно спостерігає за ними. А потім білочка запитала в дітей:

— Можна, я поживу у вас?

— Звичайно, живи, — відповіли дівчатка, — будемо гратися разом.

Відтоді білочка почала у них жити.

Пройшло багато років. Дочки виросли. Кожного вечора мати просила Бога, щоб послав їм щасливу долю. А білочка слухала ці молитви і говорила:

— Гарні у тебе дочки. Я допоможу їм. Мені відомо, де живе їхнє щастя.

Незабаром усі три дочки вийшли заміж за гарних, добрих та працьовитих парубків із сусідніх сіл і залишили рідну домівку. Сумувала матуся за своїми дітьми, але й раділа їхньому щастю.

Та одного разу тяжко захворіла. Вона не могла доглянути худобу, прати білизну, поратися на городі. Послала білочку покликати дочок.

Прийшла та до старшої, а вона якраз мила посуд. Сказала, що залюбки пішла б, але не має часу. Тоді білочка перетворила її на ганчірку і побігла до середньої дочки. Та підмітала хату і відповіла так само, як старша сестра. Білочка розлютилась і перетворила її на віник.

Молодшу дочку застала теж за роботою: вона місила тісто на хліб. Коли почула слова білочки про хворобу матері, відразу побігла до неньки. Лише по дорозі згадала, що забула помити руки.

Дочка не відходила від матері, поки та не одужала. Білочка нагородила меншу дочку. З того часу люди говорять про неї тільки добрі слова, а Бог посилає її достаток та щастя.

А середня та старша так і не розлучаються зі своєю роботою. Одна по цілих днях миє посуд, а друга — мете хату.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

46 (5998). Чарівна білочка. СУС —. Записала Коваль Світлана (7 клас) 2008 року. Коваль Надія Дмитрівна (1924). Хмельницька область, Хмельницький район, Доброгорщі