Чарівна дудочка

Українська народна казка Чернігівщини

Жили собі батько та мати і мали сина та дочок. Послали вони дітей в ліс по ягоди. Хлопчик не лінувався, збирав, а дівчата лінувалася. Коли поверталися додому, то сказали братові:

— Віддай свої ягоди, а то ми тебе вб’ємо.

Він не хотів віддавати, то сестри вбили його, під зелений явір положили, гнилою колодою привалили і вербочку посадили.

Їхав купець, вербочку зрізав, дудочку зробив, їде і грає. А дудочка приказує:

Грай, купчику, помалу,

Да не вдар мене у рану.

Мене сестрички вбили,

Під зелений явір положили,

Глиною колодою навалили

І вербочку посадили.

А мати з батьком і досі ждуть сина додому.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

88 (4529). Чарівна дудочка. СУС 780. Записала Анденко Вікторія (10 клас) 2008 року. Пехенько Анастасія Іванівна (1931). Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Кам’янська Слобода