Українські народні казки

Чарівна квітка

Українська народна казка Буковини

Є така трава, що цвіте о дванадцятій годині ночі. Росте вона в лісі. Хто знайде той цвіт і вирве, усе на світі буде знати.

Один чоловік пішов з волами у поле орати. Він там і ночував. А поле було під лісом. Під вечір пустив чоловік воли пастися, а сам ліг і заснув. А злодії вкрали воли. Чоловік прокинувся і подумав, що воли пішли в ліс. Зайшов він у ліс і ходить, глядить волів.

Недовго ходив він і надибав ту квітку. Зачепив її чоловік ногою, стебло вломилося, і квітка застряла за постіл. Чоловік і не знав, що така квітка до нього вчепилася. Але вже знав, хто вкрав воли і куди пішов з ними. І він бігом побіг за своїми волами.

Доки квітка трималася постола, він знав усе про воли. А як відпала квітка, він знов нічого не знає. І здивувався чоловік: «Як же це так? Я все знав про воли, а тепер нічого не знаю».

Приходить він додому без волів. Розказав, як з ним було, і сказали йому знаючі люди: «Ти, видно, натрапив на квітку, що цвіте в половині ночі».

Знають люди, що цвіте така квітка, але яка вона, ніхто не знає.

А воли тому чоловікові так і пропали.

Походження та примітки

Чарівна квітка. Невказані сюжети. Записано 7 травня 1979 року у селі Вашківцях Сокирянського району Чернівецької області від Дьордія Степановича Скаженюка (1907 року народження, молдаванин, родом із села Колінківців Хотинського р-ну. У Вашківцях проживає 30 року Удівець, колгоспний пенсіонер).

Чарівна квітка: Українські народні казки з-над Дністра. Запис, упорядкування, примітки та словник М. А. Зінчука; Художники: Н. В. Кирилова і П. А. Гулін. — Ужгород: Карпати, 1986. — 301 с: іл.

Чарівна квітка

Українська народна казка Полтавщини

Жили собі чоловік і жінка. Мали вони одну дочку на ім’я Маруся, якій було п’ять років. Вона дуже любила квіти. Дівчинка ходила в садок. 20 серпня був її день народження, виповнилося шість років.

Дарували їй різні подарунки, а одна старенька бабуся подарувала їй неживу троянду. Дівчинка дуже зраділа тій квітці. Всі подарунки буди дуже гарні, але найгарніший — та квітка.

Ця квітка була не проста, а чарівна. Одного разу Маруся гралася іншими іграшками і тією квіткою. Потім дівчинка подумала і сама собі сказала:

— Якби ця квітка була чарівна...

А троянда відповіла людським голосом:

— Я й справді чарівна.

Дівчинка спочатку не вірила, думала, що це сон, а потім повірила. Квітка знала все і могла зробити, що завгодно. Якщо дівчинка не знала чогось, вона запитувала у квітки. Квітка, звичайно, все знала і відповідала на всі запитання.

Тому дівчинка була не така, як усі дівчатка. Троянда полюбила свою хазяйку і раділа, що попала в її руки. За це вона їй подарувала знання. Маруся хоч і стала розумною, але ніколи не забувала про чарівну квітку.

От і казці кінець, а хто слухав молодець.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

37 (4625). Чарівна квітка. СУС —, новотвір. Записала Хрипун Ілона (7 клас) 2008 року. Голубович Ганна Миколаївна (1944). Полтавська область, Лохвицький район, Часниківка

Чарівна квітка

Українська народна казка Кіровоградщини

Одного разу на подвір’ї я побачила чудернацьку квітку. Колір її важко було визначити. Якась різнокольоровість простежувалася у цій химері. Над квіткою роїлися бджоли і на якусь мить мені здалося, що квітка їм посміхається.

Несподівано квітка повернула до мене голову і я помітила її очі, надзвичайно великі і виразні. Квітка заговорила:

— Не бійся мене, дівчинко, я не заподію тобі зла.

— Хто ти?

В моїх очах був страх. Я хотіла зірватися і бігти, та ноги стали неслухняними. Я подивилася ще раз на квітку і побачила, що вона стала блакитною. Дивина та й годі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

282 (8184). Чарівна квітка. СУС —, новотвір. Записала Чернега Діана 2010 року. Журовська Катерина Миколаївна (1930). Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Семенасте