Чарівне дерево

Українська народна казка Чернігівщини

В одному селі жив цар і він не любив, кали хтось за його спиною бреше. В той час жили собі дід та баба і була у них внучка, яку звали Оленкою. Одного дня пішла Оленка в ліс по гриби і побачила, що один чоловік кудись іде. Вона запитала:

— А куди це ви спішите?

— Ти що, не знаєш, що у нашому лісі є одне дерево не звичайне, а чарівне.

— І чим це воно чарівне?

— А тим, що воно виконує одне бажання. Якщо покласти руку на нього і загадать, то збудеться.

Дівчинка посміхнулась і сказала:

— А ви йдете, щоб воно збулось?

— Саме так. Ну добре, я піду, бо там велика черга.

Дівчинка пішла далі. Тим часом цар узнав про те дерево і звелів спиляти його.

Наступного дня дівчинка пішла в ліс і почула якийсь крик. Вона підійшла ближче і побачила людей, які кричали:

— Ой, біда, спиляли наше дерево, що ми будемо робить, як же нам без дерева?

Дівчинка побігла додому і розказала про все діду, а він сказав:

— Нічого, внучко, як жили, так і будем жити, а дерево це ще не кінець світу.

З тих пір люди почали жити так само, як і жили до того.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

198 (5250). Чарівне дерево. СУС —. Записала Салтан Марія 2008 року. Наєзжала Марія Омелянівна (1935). Чернігівська область, Менський район, Макошино