Українські народні казки

Чарівний горщик

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жила собі бідна скромна дівчина зі своєю матір’ю, нічого їм було їсти.

Якось пішла дівчина в ліс і зустріла по дорозі бабусю, яка знала про її бідолашне життя. Подарувала їй та бабуся глиняний горщик.

— Досить тільки йому сказати: «Горщик, вари!» — і звариться смачна солодка пшоняна кашка, — каже бабуся, — а як скажеш: «Горщик, зупинись!» — то каша перестане варитися.

Принесла дівчинка горщик додому, віддала матері. Як же мати зраділа! З

того дня вони не бідували, не голодували, їли кашу, коли забажається.

Якось дівчинки не було вдома, а мати захотіла їсти, та й до горщика:

— Горщик, вари!

І почала варитися каша. Мати наїлася досхочу. Наївшись, вона забула, що треба сказати, аби горщик перестав варити. А горщик все варить та варить. Ось уже повна хата каші, вона полізла вже через вікна, до сусідньої хати добирається. Вся вулиця вкрита килимом каші. А горщик не зупиняється, хоче весь світ нагодувати.

Нарешті, коли тільки остання хати в селі лишилася неушкодженою, прийшла дівчинка. І як тільки вона сказала: «Горщик, зупинись!» — він |перестав варити.

Важко було людям певний час виїжджати з села, бо кашею вкрило весь шлях. Але вихід знаходили, вигонили на вулицю худобу, яка з задоволенням ласувала смачною кашею.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

96 (5153). Чарівний горщик. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Лисак Олена Андріївна (1947 року народження), село Сатанівка, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Чарівний горщик

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі бідна скромна дівчина зі своєю матір’ю. Нічого їм було їсти. Якось пішла дівчина в ліс і зустріла по дорозі бабусю, яка знала про її бідолашне життя. Бабуся подарувала їй глиняний горщик. Досить йому тільки сказати: «Горщик, вари» і відразу звариться смачна солодка каша. А як скажеш: „Горщик, зупинись», то каша перестане варитися.

Принесла дівчинка горщик додому. Віддала його своїй матері, і з того часу вони вже не бідували, не голодували, а їли солодку кашу, коли їм забажається.

Якось дівчинка пішла з дому, а мати і говорить:

— Горщик, вари!

Почала каша варитися, і наїлася мати досхочу. Захотіла вона щоб горщик перестав варити кашу та забула магічні слова. А горщик варить і варить, лізе і каша, вже аж через вінця. Ось кухня вже повна каші, і вся хата у каші, лізе каша в другу хату. І вулиця вже повна, наче хоче вона весь світ нагодувати. Нарешті, коли тільки одна хата залишилась цілою, прийшла дівчинка. І тільки вона сказала:

— Горщик, зупинись!

Він перестав варити кашу. А кому було потрібно їхати до міста, той повинен був проїдати собі дорогу в каші.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Яцковська Євдокія Михайлівна (1919 року народження), Дніпропетровська область, Софіївський район, Сергіївка 189 (7371а). Чарівний горщик. СУС порівн. 565. Записав Гайдук Микола 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.