Чарівний кінь

Українська народна казка Поділля

Жила в одному селі стара бабуся. Мала вона внука і чарівного коня. Якось їхав тим селом пан. Побачив він того коня і так він йому сподобався, що він купив його.

Пройшло кілька років. Бабуся каже до внука:

— Піди до пана, подивись, як там наш кінь. А ще попроси його, щоб дав коня, бо треба поле зорати і пшеницю посіяти!

Приходить внук до пана із своїм проханням, а пан йому відмовив, не схотів позичити коня. Стояв він у стайні за дванадцятьма замками і дванадцятьма дверима. Коли кінь почув голос хлопця, він перебив ті двері і замки, і прибіг до свого колишнього хазяїна. Пан розгубився і сказав:

— Я тобі коня не позичу, але назначу тебе своїм слугою.

Хлопець погодився. Він робив усе, що наказував пан. Але панові все було не до вподоби і він надумав позбутися слуги. Загадав йому таке завдання:

— Ти знайди дванадцять кобилиць, видій їх, молоко скип’яти і скупайся в ньому. А якщо не зробиш цього, я тебе накажу стратити.

Хлопець зажурився і пішов у стайню до коня. Розповів йому про своє горе.

— Не журись, — сказав кінь, якось ми впораємось з цим завдання. Скажи панові нехай дасть 333 шкури з корів, свиней, коней і кролів.

Пан дав хлопцеві все, що він просив. Сів тоді хлопець на коня і приїхали вони до річки.

— Тут ми будемо ловити диких кобилиць, — сказав кінь, — я стрибну у воду, а ти пильно дивись у річку. Як будуть виходити із річки різні кольори, то ти чекай, поки не покажеться червоний. А коли побачиш його, стрибай у воду. То буду я.

— Добре, — відповів хлопець.

Хлопець пильно вдивлявся у річку, а коли побачив червоний колір, швидко стрибнув у воду. З води на берег він вигнав дванадцять кобилиць.

Хлопець почав кидати шкури, а кобилиці бігли за тими шкурами поки не забігли в обору.

В нього ще зосталося 111 шкур. їх він вкинув в обору і поки кобилиці їх рвали і шматували, він видоїв їх. Молоко позливав у котел і закип’ятив.

— А як же скупатися в ньому? — задумався хлопець.

Та тут знову на допомогу поспішив кінь. Він підбіг до котла, в якому кипіло молоко, дмухнув у нього три рази і сказав:

— Тепер купайся.

Хлопець скупався у молоці і став дуже гарним. Коли пан побачив хлопця, він теж захотів помолодіти. І тільки стрибнув у кипляче молоко, більше не виліз з нього

З того часу володарем всього панського добра став хлопець. У всіх справах допомагав йому вірний кінь.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

97 (6053). Чарівний кінь. СУС (531). Записав Цицюра Богдан (7 клас) 2008 року. Мельничук-Холодюк Василина Платонівна (1915). Хмельницька область, Старокостянтинівський район, Ілляшівка