Українські народні казки

Чи варто бути щедрим

Українська народна казка Кіровоградщини

Одного разу в невеличкому селі жив собі пан, звали його Микита. Він був настільки жадібним, що нікому навіть крихтинки хліба не давав, незважаючи на те, що був дуже багатим.

В цьому ж селі жила дівчинка, вона не мала ні гарних іграшок, ні гарного одягу та навіть жила в маленькому, дерев’яному сарайчику. Одним словом, була дуже бідною.

Настав день святого Миколая. Миколай розносив усім дітям подарунки, а коли побачив цю дівчинку, то навіть гадки не мав, який їй дати подарунок. Подумавши, святий Миколай подарував їй гарний голос.

Через декілька років дівчина стала відомою співачкою, заробила багато грошей і жила вже в двоповерховому будинку. Головною справою молодої співачки стала допомога бідним.

Одного разу побачила вона пана, який навіть хати вже не мав. Це був жадібний пан Микита. Він їй і розповів, що втратив багатство через свою жадібність. Шкода стало дівчині пана, і вирішила вона йому допомогти. А коли він знову розбагатів, то теж став допомагати бідним.

Так доля навчила пана Микиту: якщо ти будеш щедрим до людей, то й люди завжди тобі допоможуть.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

309 (8212). Чи варто бути щедрим. СУС —, новотвір. Записав Триняк Віталій 2010 року. Триняк Валентина Пилипівна (1957). Кіровоградська область, Долинський район, Маловодяне