Українські народні казки

Чоловік і гадюка

Українська народна казка про тварин

ЧОЛОВІК І ГАДЮКА — Українська Народна Казка Про Тварин
ЧОЛОВІК І ГАДЮКА — Українська Народна Казка Про Тварин

В одного чоловіка під штандарами жила гадюка. Чоловік їй наливав молока, гадюка пила молоко. І все в того господаря спорилось: і худоба велась, і в полі родило. Багатів він дуже, і все через цю чарівну гадюку; це через неї все велось.

Але одного разу скоїлось лихо. Господарка посадила дворічну дитину на землі, насипала для неї молошної каші, і дитина собі їсть. Господиня вийшла, а гадюку привабило запашне молоко. Вона вилізла з-під штандар, підлізла до миски та й стала смоктати молоко з миски. Дитина (воно дурне!) лоп ложкою ту гадюку по голові; а гадюка не стерпіла й вкусила дитину за руку. Дитина смертельно зойкнула і впала.

Господар вбіг і спересердя вдарив гадюку — відбив їй хвоста. Дитину поховали, а гадюка полізла геть з хати.

Вийшла з хати гадюка — і покинув господаря достаток: там худоба згинула, там стіжок підмок, там град вибив. Обступили господаря злидні.

От раз побачив він гадюку і став просити, щоб знову йшла до нього жити. Дитини не вернеш, а хоч будуть жити в достатку.

Гадюка вислухала й сказала: «Ні, нам вже не дружити: ти оно глянеш на мене, згадаєш свого сина й розізлишся; а я оно гляну на тебе — розізлюся за свого хвоста».

Походження та примітки

Чоловік і гадюка. Пор.: Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 285. Зап. Н. А. Присяжнюк в 1906 р. у с. Погребище Подільської губ. від М. Сліченко та Г. Присяжнюк. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 14-3, од. зб. 448, арк. 4—5.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Оформлення художника В. М. Дозорця