Українські народні казки

Чому ведмідь безхвостий

Українська народна казка Полтавщини

Жила собі лисиця. Частенько в гості до неї навідувався ведмідь. Погостюють вони та й давай вихвалятися кожен своїм хвостом. А хвіст у ведмедя на той час був довгий та пухнастий.

Якось лисиця та й похвалилась:

— Піду рибки наловлю!

Ведмідь питає:

— Ти що, сестричко, отак голіруч збираєшся ловити?

А лисиця відказує:

— Дуже просто. Залізу на повалену вербу, опушу хвоста у воду, а риба сама приб’ється, дуже вона полюбляє за хвоста чіплятись!

Пішла лисиця рибалити. Іде, бачить, на річці хлопці рибалять. Лисиця вляглася на дорозі та й прикинулася мертвою. Хлопці склали улов на воза та й поїхали. Дивляться, посеред дороги мертва лисиця лежить. Підібрали вони її, кинули на воза. А вона потихеньку рибинку за рибинкою кидала, поки на возі нічого не залишилось. Тоді і сама зіскочила, всю рибу позбирала, сіла та й їсть.

Коли це йде ведмідь. Побачив, як лисиця рибу наминає і взяли його завидки. Він і подумав: «Отак і я зможу наловити. Адже хвіст у мене не гірший лисячого!».

Прийшов до річки, заліз на повалену вербу, опустив хвіст у воду. А там якраз пропливала зубата щука. Клацнула вона зубами і відкусила косолапому хвіст. Відтоді ведмідь безхвостий.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

92 (4996). Чому ведмідь безхвостий. СУС 1. Записано 2008 року.
Оповідач: Троїцька Надія Тимофіївна (1938 року народження), Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.