☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Чому жінкам завжди ніколи
Українська народна казка Чернігівщини

Було се дуже давно, ніхто точно не знає, коли. Ще тоді, коли Бог на землю спускався.

От рішив Бог побачить, як люди живуть, добрі вони чи злі, уважають старість один одного чи ні. Спустився він на землю, прийняв образ сивого білобородого старого чоловіка і пішов по світу.

От заходить він в одне село. Дорослих нікого нема, всі на полі працюють. Біля однієї хати маленький хлопчик гуляє, та такий невеселий, ніби аж хворий. Старичок підійшов до нього і каже:

— Дай мені, будь ласка, водички попити.

Хлопчик бистренько приніс із криниці свіженької водички, напоїв дідуся і просить:

— Дідусю, милий, ти багато по світі ходив, багато знаєш. Розкажи мені казочку, заспівай колискову, я вже спати хочу, а всі на роботі в полі і нікому мене уложити.

Сподобалось Богу, що хлопчик такий ввічливий, добрий, казки любить, пісні. Уложив він дитя, казку розказав, колискову заспівав, а коли малий заснув, пішов далі.

Вийшов на поле, бачить, жінка жито жне. Спішить, не розгинається, все на сонце поглядає. Серп так і мелькає в її руках.

Підійшов до неї Бог, поздоровкався й каже:

— Добра жінко, дай мені водички попити.

А та, не розгинаючись, відповіла:

— Дідусю, мені сильно ніколи, ще вельми багато жать треба. Піди сам за ту копичку, там є барильце з водою і їда. Попий, поїж скільки хочеш.

Нічого більше не сказав їй Бог, попив водички і пішов далі. Аж бачить, мужик траву косить. Підійшов Бог до нього і каже:

— Здравствуй, добрий чоловіче! Бог тобі в поміч. Чи є у тебе водички попити?

А мужик йому відповідає:

— Здравствуй, дідусю. Спасибі тобі за добре слово. Як добре, що ти прийшов. Я вже заморився, косити. Давай ми з тобою разом сядемо, пообідаємо, водички студеної поп’ємо, покуримо, погомонимо, а далі кожен буде своє діло робити.

Так і зробили. Остався Бог задоволений мужиком, його гостинністю. Відійшов подалі від мужика, подивився здалеку на всіх, кого зустрів на своєму путі і сказав:

— Віднині хай жінки завжди діткам перед сном розказують добрі казки і співають колискові, а мужики хай завжди мають час і на роботу, і на хороший відпочинок.

Все так і збулось, як сказав Бог.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

77 (4086). Чому жінкам завжди ніколи. СУС порівн. 822. Записано 2008 року. Максименко Софія Агеївна (1922). Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Лизунівка