Чому людина не знає, доки живе
Українська народна казка Кіровоградщини

Ішов одного разу Ісус Христос зі Святим Петром. Побачили чоловіка, який городить пліт.

— Чому з такого тонкого пруття городиш? — питає чоловіка Святий Петро.

— Не таке воно тонке, — відповів чоловік.

— Узяв би ти товстого пруття, щоб пліт був сильнішим, — сказав Ісус Христос до чоловіка.

— А нащо мені сильніший пліт? — сказав чоловік. — На мій вік і цього вистачить.

— А хіба ти знаєш, скільки будеш жити? — записав Ісус.

— Звичайно, знаю. Ще два роки залишилося мені прожити на цьому світі, то і цей пліт видержить.

Ісус Христос і Святий Петро попрощалися з тим чоловіком і пішли своєю дорогою.

— Це недобре, що людина знає, скільки живе, — мовив Ісус Христос, — краще вже нехай чоловік не знає, доки буде жити, тоді він буде гарно працювати і дбати про себе і свою родину.

Від того часу ні один чоловік не знає, скільки буде жити.

Чому людина не знає, доки живе
Українська народна казка Чернігівщини

Одного разу ішов Ісус Христос з Святим Петром по дорозі і зустріли мужика, який огорожу робив. Ісус питає в нього:

— Чого ти з таких тонких жердок городиш?

А мужик і каже:

— До моєї смерті хватить.

— Хіба ти знаєш, скільки жити будеш?

— Звичайно, знаю. Мені залишилося два роки. Цієї огорожі мені досить, а кому треба, хай робить іншу.

Тоді Ісус Христос каже до Петра:

— Це погано, що людина знає, скільки вона буде жити. Краще хай не знає дня своєї смерті, тоді вона буде дбати про себе і своїх близьких.

З того часу і по сьогоднішній день жодна людина не знає, скільки вона буде жити.