Чому у Бузі вода прозора

Українська народна казка Поділля

Колись давно в селі Щедрова жили два брати. Один був багатий, а другий — бідний. Одного разу пішов бідний брат до багатого попросити м’яса в борг на святкову вечерю. Той дав йому пару ребер, та таких обглоданих, що й собаці нічого було гризти. Взяв їх молодший брат та й пішов додому.

Йшов він лісом. Коли назустріч йому дідок, та такий старезний, що аж борода по землі волочиться. Віддав йому чоловік ті кістки, а дідусь йому за те дав невеликий камінь.

— Це не простий камінь, — промовив він, — це жорно, яке перемеле все, що схочеш і скільки схочеш.

Прийшов бідний чоловік додому. Жорно меле все, що він захоче. І став його дім повною чашею. Дізнався про це старший брат. Приходить він до молодшого і просить:

— Дай, братику, цей камінь мені на риболовлю. Хочу у Бузі рибки половити та юшки зварити. Тільки солі змолоти нічим.

Віддав бідний брат камінь, бо всього у нього було доволі. А багатий брат відплив від берега, а жорно залишив на кладочці сіль молоти.

Та кладочка тріснула і камінь шубовснув у воду. Упав він на дно річки та й меле собі далі. Усе, що було, перетворив на іскристі прозорі кристалики. Ці кристалики стали творити диво. Вода в річці ставала все чистішою і чистішою.

І до цього часу те жорно перемелює бруд на дні річки.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

127 (7837). Чому у Бузі вода прозора. СУС порівн. -565*. Записано 2010 року. Пожарська Віра Терентіївна (1920). Хмельницька область, Летичівський район, Летичів