Українські народні казки

Чортове колесо

Українська народна казка Полтавщини

Ішла раз повитуха на родини, а через дорогу лізе велика жаба та так їй важко.

— І тобі сердешній, мабуть, скоро народжувати.

Та взяла й пересадила її через дорогу. От через тиждень з міста приїжджає за нею карета. Взяли її, повезли. Приїжджа вона до тієї жаби, тільки то вже не жаба, а така ж молодиця, тільки чортиця.

— Бери, — каже, — дитину, тільки не хрести, та скупай в тому квасу, що в середу роблений!

— А у мене, — каже, — в середу роблений.

Зараз чорти і метнулись, приносять відро того квасу. Скупала вона дитину та і вкинула у відро ніж. От як зовсім справилась, дає їй чортиця полотна.

— На, — каже, — це полотно, продавай, старцям давай, собі що хоч ший, тільки краю не шукай, хватить тобі і дітям.

Приїхала вона додому, кинулась до квасу, аж так і є: у неї квас брали. От як почала вона з того полотна шити сорочки, і собі й дочкам понашивала, ще повні скрині наклала, вже й продавала, вже й роздавала, а воно все ціле.

— Тепер, — каже, — є багато, пошукаю кінця.

Як стала розмотувати, повен двір, повну хату намотала, найшла кінець, аж там чортяча ніжка. Як тільки її побачила, де все і ділось: і сама гола, і дочки, де були — голі, і люди, що носили з того полотна сорочки —голі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

162 (4813). Чортове колесо. СУС —. Записала Михайленко Алла 2008 року. Вербицька Єфросинія Максимівна (1933). Полтавська область, Зіньківський район, Удовиченки