Українські народні казки

Чудодійна криниця

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі дід з бабою, старі такі. От пішов раз дід у степ на полювання. Ходив, ходив і нічого не вбив. Аж дивиться, криниця. Він узяв напився води, а тоді ще й умився і став молодий. Тоді він зараз же йде додому. А баба його насилу впізнала.

Дід послав бабу, щоб теж умилась та помолоділа. А баба зраділа, побігла і нема її. Дід ждав-ждав, а баби все немає. Пішов він тоді до криниці її відшукати. Прийшов до криниці — нема, тільки якась дівчинка цяцьками грається.

А то ж і була баба. Як прийшла вона до криниці, та як допалася до води, то вмивалась, аж поки дитиною не стала.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

46 (5101). Чудодійна криниця. СУС —, низка варіантів. Записано 2008 року. Михайлишин Марія Іванівна (1918). Черкаська область, Монастирищенський район, Шабастівка

Чудодійна криниця

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив дід із бабою, старі-старі. Раз пішов дід на полювання. Ходив-ходив і нічого не вбив. Аж дивиться, стоїть криниця. Він узяв напився води та ще й умився. І став молодим. Та й пішов додому, а баба його не впізнала.

Дід і бабу послав, щоб теж умилася і помолоділа. Баба зраділа, аж побігла. Дід ждав-ждав, а баби все нема та й нема. Пішов він до криниці її шукати.

Прийшов до криниці, її нема, тільки дівчинка якась цяцьками грається. А то ж була його баба. Як прийшла до криниці, як допалася умиватися, та вмивалася доти, поки дитинкою не стала.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

151 (5337). Чудодійна криниця. СУС —, низка варіантів. Записано 2008 року. Педан Тетяна Хомівна (1949). Черкаська область, Канівський район, Келеберда