Чумак та купець

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Заїхав чумак у великий-превеликий город та й пішов купувати дьогтю. Іде вулицею, а тут ось зараз і лавка, така велика та гарна, а в ній так і сяє по стінах. Мабуть, найкоштовніша на весь город. І сидить у ній мало народу, один тільки, видно, чоловік, та такий собі огрядненький та гоноровитий. Підійшов чумак до тієї лавки та так приязно й питає того купця:

— Чи тут, добродію, не продається дьоготь?

Обурився купець, немов його шилом шпигнули: нібито чумак глузує з нього, бач, і каже чумаку:

— Здєсь продають такіх дурнєй, как ти.

Чумак засміявсь та й каже:

— Га, га! Та й великий, мабуть, і попит на них, що ти один тільки остався!

Сказав це, та й пішов собі вулицею.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

157 (5344). Чумак та купець. СУС — 1618*. Записано 2008 року. Гриценко Марія Григорівна (1919). Черкаська область, Канівський район, Пекарі