Українські народні казки

Ще, як бог по землі ходив

Українська народна казка Полтавщини

Бог ходив поміж людьми і давав кожному знать, коли йому вмирать. Підходить до однієї господи, а тин повалився, у хаті не прибрано, діти голодні. Запитує бог чоловіка:

— Чому так дожився, чоловіче?

— А мені завтра вже вмирать. Ніщо мені немиле, — відповів господар.

Далі пішов бог. Побачив господь, що пшениця сиплеться із колосочків нежата. А жінки сидять байдужі до цього.

— Чому не дбаєте про хліб насушний? — запитав господь.

— Та нас уже смерть за плечима чекає.

На землі скрізь було безладдя. Подумав господь і вирішив:

— Не дам знать, кому коли умирать.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

165 (4815). Ще як Бог по землі ходив. СУС -793*. Записала Бойко Марія 2008 року. Бойко Ніна Федорівна (1948). Полтавська область, Зіньківський район, Шилівка