Українські народні казки

Що значить біда

Українська народна казка Гуцульщини

Одна жінка била під хатою свого чоловіка. А другий чоловік їхав з поля т’хаті та й каже: — Коби ти моя, ти би мене не била. А вона кинула свого чоловіка, сіла з ним на фіру та й їде. Приїхали, вона зайшла до хати, розіткала піч, наклала ватру, набрала ріпи, намила, поставила в піч. А хазяйка заходить та й каже:

— Ти що, чоловіче, служницю наймив? Та нам служниці не треба.

— Та де? — каже. — Ця біда била свого чоловіка. А я сказав: «Коби ти моя, ти би мене не била». То вона скочила на віз, приїхала сюди і тепер не хоче йти т’хаті.

Лягають вони спати. Чоловік ліг зі своєю жінкою, а вона жінку за ноги стягнула з лужка та й сама лягла коло чоловіка. Рано каже жінка чоловікови:

— Чоловіче, дотепер ми жили добре, а тепер ся розходимо. Або відправляй її, або розходимося.

Чоловік питає ту чужу жінку:

— Що ти хоч’, аби ти пішла від мене? Я тобі заплачу за цілий рік. А вна каже:

— Ні, все майно розділим по половині. Тоді піду.

— Най буде.

Поділилися вони всім. Лишилося не поділених три корові. Як їх ділити? Каже він:

— Ти знаєш що? Я продам одну корову та поділимося грішми. І озмемо по корові.

А вна каже:

— Не хочу. Рубай корову наполовину.

Чоловік вигострив сокиру та й іде до стайні рубати корову. Та й вона йде за ним. І каже:

— Ставай ззаду і рубай по хребту, аби-с точно по половині втяв. Бо скоро буде одна половина більша, а друга менша, та я, — каже, — не уступаюся.

Він підоймив сокиру, щоб рубати, а вона хап за сокиру та по лицю його! Та й каже:

— Аби-с знав, що біда значить! Та й пішла геть. І нічого не брала.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Верхній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
24 квітня 1983 року
Оповідач: Грицюк Никола Васильович (1918 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.