Українські народні казки

Що люди роблять, те й ти роби

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Батько лежить, помираючи на постелі. Син приходить до нього і, ревучи, каже:

— Батьку мій солодкий, що ж я буду робити, як ви умрете?

Батько каже:

— Не реви, сину! Що будуть люди робити, і ти те роби. Хліб все з медом їж, в кожному селі аби в тебе хата була, та й аби все у нових чоботях ходив. Так роби і нічого тобі н буде. Однак як тобі важко прийдеться, то візьми мотузку і на цей кілок (показує) повісся.

Батько був розумний і бачив, що сину тяжко буде на світі жить, Та що мав робити — умерти мусив.

Так і сталося. Батько помер, а син остався. Ось як поховали батька, син приходить додому і тяжко реве, зітхаючи, що він буде робити. І тут приходить йому на думку: «Гей, та ж батько, царство йому небесне, казав мені, аби я те робив, що люди роблять».

Ось бачить, а далеко у сусідів верх на хаті розбирають. А тоді наново вкривають. Він і собі так робить.

Так далі він дивиться та й робить те, що й люди. Раз, як зголоднів, думає: «Батько на прощання, коли умирав, наказав мені аби хліб з медом їв. Піду куплю собі меду і буду з хлібом їсти».

І так усе робив. Раз і те прийшло йому на думку, що батько казав, аби в кожнім селі хату робить. А щоб батьків наказ виконати, треба лиш у нових чоботях ходити.

Накінець так накупляв., що все батькове наслідство потратив, все, що було пішло.

Ось, як уже й не було нічого і прийшлося йому важко, купив собі мотузку і каже:

— Батьку, прощай, до того я дожився, що тепер нічого немає. Виконав я всі твої поради, виконаю й цю.

Так і зробив. Узяв мотузку, прив’язав на той кілок, що батько показував, повісив на шию і почав вішатися.

А мотузка взяла й обірвалась. Кілок витягся, а із дірки золоті монети сипляться, як полова. Він швидко розв’язав мотузку, зібрав монети у мішок. І тоді він зрозумів. Лиш тоді буде у нових чоботях ходити, в кожнім селі мати хату, і хліб з медом їсти, коли буде робити те, що й люди. Батько правду йому казав.

В чоботях нових буде, коли буде їх берегти. В кожнім селі хата буде, якщо будуть друзі.

Але батько знав, що син не дуже розумний і буде йому так важко, що захоче повіситися. От він і золоті монети у стелю заховав. Однак син, після того, як знайшов багатство, став так хазяйнувати, як батько. І тільки тому, що робив так, як батько радив.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Сидоренко Катерина Данилівна (1921 року народження), Дніпропетровська область, Межівський район, Межова 235 (7381). Що люди роблять, те й ти роби. СУС 915А. Записав Карабанов Роман 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.