Українські народні казки

Що наворожили циганки

Українська народна казка Покуття

Були чоловік і жінка, мали одну дочку. І віддали її на сторону. Але тому чоловікови, що її взяв, циганки ворожили: «Твою жінку має з’їсти вовк, як буде йти до свої мами». Уже рік минув, а вона в свої мами не була. Чоловік бере на віз куфер, жінка сідає в куфер і їдуть до її мами. Їде жінка в куфрі, щоби вовк не з’їв. А лісом біжить дуже файна пані в косицях і просить чоловіка:

— Возміть мене, возміть. Я тікаю, бо за мною вовки женуться. Чоловік отворяє той куфер.

— Сідайте, пані, сідайте.

Пустив він ту пані до свої жінки. Пані сідає в куфер, а він каже:

— Я вас пущу аж у свої мами.

— Най буде, я рада тоту, що ви мене взяли. Приїздить він до жінчиної мами, втворяє куфер.

— От, мамо, ми приїхали до вас у гості, — каже чоловік.

А з куфера не жінка вийшла, а лиш вовк вискочив. І втік. А жінки не було. З’їв жінку вовк.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Вербівці, Городенківського району, Івано-Франківської області
1 вересня 1987 року
Оповідач: Коркоза Анна Іванівна (1904 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.