Що сталося багачеви
Українська народна казка Покуття

Межував багач з бідним. А той бідний мав файний ґрунтець коло хати. А багачеви дуже зависно було, що бідний такий файний ґрунт має. І все він у того бідного потроху відбирав, собі приорював. А бідний не давався. Багач привів з канцелярії таксаторів, і ті зачали признавати межу поправді бідному. А багач договорився з своїм сином, і там, де хотів межу зробити, зробив таку пивничку і закопав там сина. І сказав йому: — Як я тупну ногою і скажу: «Тут межа?», то ти кажи: «Тут». Прийшла провізорія перевіряти цю справу. А багач тупнув у землю і каже:

— Тут межа?

А син з-під землі:

— Тут.

І признали, що город багачів, бо земля присвідчила, що межа тут. А хто знав, що там син закопаний?

Забрав багач у бідного тоту кришку землі. Викопує він сина, а сина нема, з сина зробилася кертиня. Та й пішла кертиня попід землю. Кажуть, що всі кертині походять з того хлопця.

Та й таке багачеви ся стало. Впав йому якийсь там ступінь землі, а збувся сина.