Я — твоє щастя
Українська народна казка Кіровоградщини
Колись казали, що люди на Святий вечір не зачиняли дверей цілу ніч, бо тоді ходить щастя. А хто запреться, до того щастя не прийде.
От їдна жінка жила сама. Повечеряла, вилізла на піч та й лягла спати. А дверей не зачиняла. Коли чує, хтось зайшов до хати і питає:
— А чого це в тебе двері не зачинені?
— Бо я щастя чекаю, — відказує жінка.
— То це я, твоє щастя, — сказав той.
Забрав все, що у жінки було, та й пішов собі. Добре, що її живу залишив.