☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Яблучко для друзів
Українська народна казка Кіровоградщини

Теплим осіннім днем двоє друзів, зайченя та їжачок, вирішили прогулятися лісом. Вони весело гуляли і граючись милувались золотою порою. Ось раптом друзі підійшли до пенька, де виблискувало своїм червоним боком стигле яблучко. Вони підійшли до нього і кожному захотілося з’їсти таку смакоту.

Зайченя мовило:

— Я його перший побачив, отже яблуко моє!

— Ні, це я перший, значить воно моє! — сказав їжачок і водночас із зайченям кинувся до яблучка.

Друзі схопили його і кожен тягне до себе промовляючи:

— Воно моє!

Довго б сперечалися зайченя з їжачком, якби неподалік не проходив ведмідь, який, почувши суперечку, вирішив поцікавитись:

— Що трапилось? Чому ви так галасуєте, що вся околиця вас чує?

Друзі, заморившись від суперечки, вирішили все розповісти ведмедю, можливо, той зможе їх розсудити. Недовго думаючи косолапий дав їм розумну пораду:

— Ви обидва праві, бо яблуко побачили в один час. Тож щоб кожен і смакоту покуштував, і друга не втратив, поділіть його навпіл!

Переглянулися друзі, а й справді ведмідь правий, та й стали ділити яблучко. Зайченя одну частинку взяло, іншу взяв їжачок, а третьою часткою пригостили ведмедя, за те, що розсудив по справедливості.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

50 (7933). Яблучко для друзів. СУС порівн. 51***. Записав Сафошин Антон 2010 року. Сафошина Марина Тимофіївна (1949). Кіровоградська область, Світловодський район, Захарівка