Українські народні казки

Як Іван півмаєтку виграв

Українська народна казка Бойківщини

Був пан. І ходили там люди, а пан сказав їм: хто його переговорить, то дасть півмаєтку свого. Трафився такий Іван і сказав:

— Я мушу пана переговорити. А він нещасно жив. Прийшов до пана й каже:

— Ну що, пане? Ви віддаєте половину маєтку або талерку золота?

— Дам, Іване, але як будеш правду говорити.

— Буду говорити правду. Але, пане, як скажете, що я брешу, то моє буде?

— Твоє буде.

— Все, воловодилися. Сідають пан з Іваном, а він каже:

— Я наймився в ґазди пчоли пасти. Пас я їх і до водопою гонив. Поїв, а тоді загонив у велику кошару і рахував їх на струнці, чи є всі, чи не пропала яка. Одного разу порахував — бракує одної пчілки. То може бути таке пане?

— Може бути, Іване. А Іван розказує далі:

— Бракує мені одного разу одної, і пішов я шукати. А пчілка — на другому березі озера. Того озера є п’ять кілометрів. Кругом треба мені йти, але то далеко. Борше переплину. Почав перепливати, не доплив і запав у грязюку, в калюжу. Повернувся я і взяв у столі пчільництва лопату. То може бути таке, пане?

— Усяке може бути.

—...Поки я приніс лопату і відкопався, вовки заїли пчілку, що лишень хребет лишився. І все. Може бути таке, пане?

— Може бути всяко, Йване.

—...Я, — каже, — взяв ту пчілку за хребет, а хребет як пштрикнув, і аж до небес стоїть. А я помалу, помалу горі тим хребтом. Мав-им сухаря, з’їв його та й виліз на небо. Їду я раєм, а там так гарно, файні квіти цвітуть. Іду я, і йде мені назустріч дідок, старенький, нещасний. Може таке бути, пане?

— Всяке буває, Іване.

—...Та й, — каже, — ми з тим дідом розговорилися. Дідо каже: «Мені на тім світі так добре було, в мене такий син та такий». Та й каже він фамілію свого сина. І сказав він мені, що він — ваш тато. Може бути таке, пане?

— Іване, ти брешеш. Моєму татови на цім світі було добре й на тім має бути добре.

Та й виграв Іван у пана півмаєтку, бо пан сказав, що він бреше. Тут і байці конець.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Суходіл, Рожнятівського району, Івано-Франківської області
26 липня 1994 року
Оповідач: Олексин Ілько Миколайович (1922 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.