Українські народні казки

Як Іван і Мошко золотий черес знайшли

Українська народна казка Буковини

ЇІ дорогою Іван і Мошко і находять золотий черес. І думають: «Де б його продати?» І рішили йти до пана. Бо хто купи? Пан. Приходять вони до пана. Попереду Мошко, а позаду — Іван з чересом. Мошко й каже:

— Пане, я найшов черес.

— Ану, покажи.

— Та він у Івана. Пан питає:

— То Мошко найшов черес чи ти, Іване?

— Я найшов. Ми йшли обидва, але я найшов.

— А що ж ви хочете за него? — питає пан.

— Та що пан дасть, то й буде.

— Я даю сто четвериків пшениці.

— Я не хочу, — каже Іван.

— От свиня мужик, — каже Мошко, — пан дає сто четвериків пшениці, а воно не хоче.

— Як не хочете, то я даю вам сто рублів, — пан їм.

— Я не хочу. А Мошко знов:

— От свиня мужик. Пшениці не хоче, грошей не хоче.

— А що ж ти хочеш, Іване?

— Я хочу, щоб ви дали сто нагаїв: п’ятдесят мені і п’ятдесят Мошкови. Лиш дайте перше Мошкови, бо Мошко не має коли.

Пан кличе слуг.

— Ану, хлопці, дайте Мошкови п’ятдесят нагаїв, а потому дасте цему мужикови.

Ловлять Мошка, б’ють. Як дали йому нагаїв, схопився він і побіг. А пан питає Івана:

— То що тобі дати, Іване?

— Та що дасте, те й буде.

— То бери п’ятдесят четвериків пшениці і п’ятдесят рублів.

— Добре, пане.

Дав пан Іванови гроші і сказав завезти пшеницю йому додому.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Романівці, Сокирянського району, Чернівецької області
20 листопада 1979 року
Оповідач: Заєць Андрій Трохимович (1913)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.